У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., Лященко Н.П., Пшонки
М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1,
зацікавлені особи Державне казначейство України, військова
прокуратура Південного регіону України, про відшкодування
моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання,
досудового слідства, прокуратури та суду, і відшкодування
матеріальної й моральної шкоди, спричиненої незаконними діями
органів досудового слідства та прокуратури, за касаційною скаргою
Державного казначейства України на ухвалу колегії суддів судової
палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від
29 травня 2007 року
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернувся в суд із заявою про відшкодування
моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання,
досудового слідства, прокуратури та суду, за період незаконного
кримінального переслідування з листопада 1995 року до серпня 2003
року. Свої вимоги обгрунтовував тим, що в листопаді 1995 року
військовою прокуратурою Севастопольського гарнізону порушено
кримінальну справу за фактом згвалтування неповнолітньої ОСОБА_2 і
за версією досудового слідства його було визнано причетним до
цього злочину. З листопада 1995 року до серпня 2003 року відносно
нього проводилось незаконне кримінальне переслідування за ознаками
ст. ст. 117 ч. 3, 118 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, він незаконно
два роки й вісім місяців відбував покарання в місцях позбавлення
волі.
7 серпня 2003 року кримінальну справу, порушену за ознаками
злочинів, передбачених ст. ст. 106 ч. 1, 117 ч. 3, 118 ч. 2 КК
України (у редакції 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року) за реабілітуючих
підстав п. 2 ст. 213 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
- за недоведеністю
участі ОСОБА_1. у скоєнні злочинів, закрито й скасовано відносно
нього запобіжний захід - підписку про невиїзд.
Як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду
справи ОСОБА_1. свою вину не визнавав.
Унаслідок неправомірних дій органів дізнання, попереднього
слідства, прокуратури й суду заявнику була завдана значна моральна
шкода. Унаслідок каліцтва, отриманого у зв'язку з незаконним
кримінальним переслідуванням, ОСОБА_1. втратив здоров'я, пережив
особливо нестерпний фізичний біль та важкі моральні страждання. До
теперішнього часу заявник не може налагодити своє життя, фактично
втратив можливість нормальних життєвих стосунків. Заподіяне
ушкодження здоров'ю незворотне, має невідновний характер, йому
встановлено другу групу інвалідності безстроково.
За час перебування в місцях відбування покарання, заявник
захворів на гепатит А, відкриту форму туберкульозу легенів,
переніс складну операцію з видалення частини правої легені.
Змушений три-чотири рази на рік проходити лікування в торакальному
відділенні з приводу туберкульозу, що потребує значних витрат.
Під час загострення стану здоров'я ОСОБА_1. потребує
стороннього догляду, у зв'язку з чим його мати несе значне фізичне
та моральне навантаження, доглядаючи заявника, витрачає повністю
бюджет родини на придбання ліків для сина, а це на тривалий період
позбавляє родину заявника засобів до існування.
ОСОБА_1. не зміг реалізувати свої плани на отримання другої
вищої освіти за кордоном, кар'єрний та службовий ріст, утратив
стабільний постійний заробіток військовослужбовця та інші пільги,
яких був позбавлений у зв'язку з незаконним кримінальним
переслідуванням. Заявник втратив можливість отримати належний
розмір пенсійного забезпечення, оскільки через незаконне
кримінальне переслідування був звільнений з військової служби у
зв'язку з пошкодженням здоров'я, каліцтвом та призначенням
інвалідності.
Через незаконне обвинувачення ОСОБА_1. утратив родину, його
шлюб розпався. У зв'язку зі станом здоров'я він позбавлений
можливості мати іншу сімcю.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_1. просив стягнути з Державного
казначейства України за рахунок Державного бюджету України на його
користь відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями
органів дізнання, досудового слідства, суду за період незаконного
кримінального переслідування з листопада 1995 року до серпня 2003
року, протягом семи років і восьми місяців, у розмірі 2 500 000
гривень.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня
2007 року заяву ОСОБА_1. задоволено. Стягнуто з Державного
казначейства України за рахунок Державного бюджету України на
користь ОСОБА_1. 2 500 000 грн. на відшкодування моральної шкоди,
завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства,
прокуратури та суду за період незаконного кримінального
переслідування з листопада 1995 року до серпня 2003 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2007 року
зазначену ухвалу суду першої інстанції змінено: зменшено розмір
стягнутої моральної шкоди до 500 000 грн. У решті - ухвалу
залишено без зміни.
Державне казначейство України звернулося з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі ухвали та
відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судовими
інстанціями норм процесуального права та неправильне застосування
норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє
правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної
інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може
встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для
висновку, що при розгляді справи судом допущені порушення норм
матеріального або процесуального права, які передбачені ст. 342
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
як підстави для скасування ухвал, колегія
суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державного казначейства України відхилити.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2007 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й
оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка