Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.

Зазначав, що йому і відповідачці на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 розташована в будинку ЖБК-36 "Сокіл", членом якого є ОСОБА_2

17 травня 1996 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано.

Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу між ними склалися неприязні стосунки внаслідок чого вона замінила замки і відмовилась надати йому ключі від вхідних дверей квартири, чим перешкоджає йому в користуванні власністю, з підстав ст. 391 ЦК України просив позов задовольнити.

В червні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування

спірним жилим приміщенням, посилаючись на те, що в квітні 2005 року він забрав всі свої речі і переїхав проживати до іншої жінки, з того часу в квартирі не проживає, нею не цікавиться, не несе витрат по сплаті комунальних послуг.

З підстав ст. 71 ЖК України просила позов задовольнити.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 серпня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22 листопада 2006 року, позов ОСОБА_1задоволено: зобов'язано ОСОБА_2 не чинити йому перешкод в користуванні квартирою та передати ключі від вхідних дверей квартири.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення яким задовольнити її зустрічний позов та визнати ОСОБА_1таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства визначення підстав і предмету позову належить виключно позивачу і суд не може змінювати їх за власною ініціативою.

Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою, позивач наголошував на тому, що спірна квартира належить їм з відповідачкою на праві спільної сумісної власності і обґрунтовував свої вимоги ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Однак суд належним чином цих доводів позивача не перевірив, не з'ясував характер і суть правовідносин, що виникли між сторонами та норми права якими вони регулюються, визначивши на власний розсуд підстави заявленого ОСОБА_1 позову.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, ним фактично оспорюється право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру, що набута ними під час шлюбу, проте всупереч зазначеним вимогам закону, суд не роз'яснив позивачу його право на пред'явлення відповідного позову.

За таких обставин постановлені ухвали підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 22 листопада 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.