УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                   16 січня 2008 року   м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі :
 
     головуючого
 
     Патрюка М.В.,
 
     суддів:
 
     Костенка А.В.,
 
     Лященко Н.П.,
 
     Прокопчука Ю.В.,
 
     Пшонки М.П.,-
 
     розглянувши в судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1  до  відкритого  акціонерного  товариства  (далі  -   ВАТ)
"Криворізький  залізорудний  комбінат"  та  відділення  виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  на
виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому  Розі
Дніпропетровської області  (далі  -  Відділення)  про  перерахунок
розміру страхових виплат, стягнення заборгованості за  щомісячними
виплатами, компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У січні 2006 року  позивач  звернувся  в  суд  із  зазначеним
позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 1 листопада  1992  року  до  1
квітня 2001 року ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат", а  з  1
квітня 2001 року по теперішній час Відділення при  розрахунку  сум
відшкодування шкоди, які йому сплачуються в зв'язку з  ушкодженням
здоров'я на виробництві,  не  застосували  коефіцієнти  підвищення
тарифних ставок та посадових окладів,  у  зв'язку  з  чим  виникла
заборгованість.
 
     Позивач просив стягнути:  з  ВАТ  "Криворізький  залізорудний
комбінат" заборгованість за  щомісячними  виплатами  відшкодування
шкоди за період з 1 липня 1994 року до 1 квітня 2001 року в сумі 5
984 грн. 10 коп., компенсацію за період з 1 січня 1998 року  до  1
квітня 2001 року в сумі 3 534 грн. 56 коп., а всього 9 518 грн. 66
коп.;  з  Відділення  заборгованість  за   щомісячними   виплатами
відшкодування шкоди за період з 1 квітня 2001 року  до  1  березня
2006 року в сумі 10 834 грн. 14 коп., компенсацію за  період  з  1
квітня 2001 року по 1 січня 2006 року в сумі 5 903 грн. 25 коп., а
всього 16 737  грн.  39  коп.  -  та  призначити  йому  нову  суму
щомісячних платежів з 1 березня 2006 року в розмірі  387  грн.  70
коп.
 
     Рішенням  Дзержинського  районного  суду  м.   Кривого   Рогу
Дніпропетровської області від 25 квітня 2006  року  позов  ОСОБА_1
задоволено частково: стягнуто на його користь із ВАТ "Криворізький
залізорудний комбінат"  3  431  грн.  31  коп.  заборгованості  за
щомісячними виплатами, 2 326 грн. 69 коп. компенсації у зв'язку  з
порушенням строків виплати сум та 57 грн. 58 коп. судового збору в
доход держави; стягнуто на його користь із Відділення 8  977  грн.
88 коп. заборгованості за щомісячними виплатами, 4 289грн. 60 коп.
компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати сум та страхові
виплати в розмірі 335  грн.  40  коп.  щомісячно,  починаючи  з  1
березня 2006 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
 
     Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  8
лютого 2007 року рішення районного суду скасовано  і  постановлено
нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено  частково:  стягнуто  на  його
користь  з  Відділення  7  536  грн.  92  коп.  заборгованості  за
щомісячними виплатами та страхові виплати в розмірі  322  грн.  29
коп. щомісячно, починаючи з 1 лютого 2006 року, до зміни обставин,
що є підставою для їх перерахування або припинення; у  задоволенні
решти позовних вимог відмовлено.
 
     У  поданій  до  Верховного  Суду  України  касаційній  скарзі
Відділення просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити
нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись  на
неправильне застосування судом норм матеріального права.
 
     На зазначені рішення судів надійшла касаційна скарга ОСОБА_1,
в якій  він  просить  їх  скасувати,  посилаючись  на  неправильне
застосування судами норм матеріального права, та постановити  нове
рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
 
     Касаційні скарги підлягають частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
 
     Задовольняючи позов, суди виходили з того, що з 1992 року при
перерахування   позивачу   сум   страхових   виплат   відповідачем
неправильно  застосовувалися  або  ж  не  застосовувалися  взагалі
коефіцієнти  підвищення  тарифних  ставок  і   посадових   окладів
працівників підприємства. Після передачі підприємством  документів
Відділенню,  воно  також  неправильно   продовжувало   виплачувати
позивачу  суми   відшкодування   шкоди,   тому   вони   підлягають
перерахування та стягненню.
 
     Проте, з такими висновками судів щодо наявності  підстав  для
перерахування щомісячних платежів погодитися не можна.
 
     Відповідно  до   п.   28   Правил   відшкодування   власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаної  з
виконанням  ним  трудових  обов'язків,   затверджених   постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  23  червня  1993  року  №   472
( 472-93-п ) (472-93-п)
        ,  перерахований  або  нарахований  розмір  втраченого
заробітку  у  перерахунку  на  100  відсотків  втрати  професійної
працездатності  не  може  бути   більшим   від   середньомісячного
заробітку  відповідного  працівника  (після  підвищення   тарифних
ставок) за умови його роботи протягом повного календарного  місяця
або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
 
     За таких обставин з висновками судів щодо  наявності  підстав
для перерахування щомісячних платежів і стягнення  суми  недоплати
погодитися не можна, оскільки змінюючи розмір  щомісячних  виплат,
суди як першої, так і  апеляційної  інстанцій  не  перевірили,  чи
відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві; не
витребували  від  відповідача  відомості  про  розмір   середнього
заробітку  за  професією  позивача  на  кожний  момент  підвищення
тарифних  ставок  протягом  повного  календарного  місяця  або   в
перерахунку на повний календарний місяць роботи, унаслідок чого не
визначилися   з   відповідністю   розміру   суми    відшкодування,
нарахованої позивачу, граничним сумам середньої заробітної плати.
 
     Оскільки судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  допущені
порушення норм процесуального права, що призвело до  неправильного
вирішення  справи,  постановлені  у  справі   рішення   підлягають
скасуванню з направленням справи на новий розгляд до  суду  першої
інстанції.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційні  скарги  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних   захворювань    України    в    м.    Кривому    Розі
Дніпропетровської області та ОСОБА_1 задовольнити частково.
 
     Рішення  Дзержинського  районного  суду   м.   Кривого   Рогу
Дніпропетровської області від  25  квітня  2006  року  та  рішення
апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2007 року
скасувати, а справу направити на  новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     М.В. Патрюк
 
     Судді:
 
 
 
     А.В. Костенко
 
 
 
     Н.П. Лященко
 
 
 
     Ю.В. Прокопчук
 
 
 
     М.П. Пшонка