У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16 січня 2008 року м. Київ
 
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
                        України в складі :
 
     головуючого
 
     Патрюка М.В.,
 
     суддів:
 
     Костенка А.В.,
 
     Прокопчука Ю.В.,
 
     Лященко Н.П.,
 
     Пшонки М.П., -
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди  та  за
зустрічним  позовом   ОСОБА_2   до   ОСОБА_1   про   відшкодування
матеріальної та моральної шкоди,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У червні 2006 року позивач за первісним позовом звернувся  до
суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з вини ОСОБА_2
 
     12 березня 2006 року  сталася  дорожньо-транспортна  пригода.
Указував, що відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження
вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 23 183 грн.
54 коп. Просив стягнути з відповідача  23  183  грн.  54  коп.  на
відшкодування матеріальної шкоди, 650 грн. вартості експертизи, 35
грн.  за  надані  фото  послуги,  300  грн.  вартості   допоміжних
транспортних послуг, 4 грн. 50 коп. вартості телеграфних послуг, а
всього на відшкодування матеріальної шкоди 24 173 грн. та  20  000
грн. на відшкодування моральної шкоди.
 
     У листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним
позовом до ОСОБА_1 про  відшкодування  матеріальної  та  моральної
шкоди.
 
     Рішенням  Деснянського  районного  суду  м.  Києва   від   29
листопада 2006 року первісний позов задоволено частково.  Стягнуто
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 918 грн. 72 коп.  у  відшкодування
матеріальної шкоди, 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та
420 грн. 23 коп. судових витрат, а всього - 27 338 грн. 95 коп.  У
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
 
     Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 9  лютого  2007  року
рішення суду першої  інстанції  змінено.  Стягнуто  з  ОСОБА_2  на
користь ОСОБА_1 22 929 грн. 22 коп. у  відшкодування  матеріальної
шкоди. Зобов'язано ОСОБА_1 передати у власність ОСОБА_2 ушкоджений
автомобіль марки "Форд Транзит" 1990 року  випуску  номерний  знак
НОМЕР_1, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить   скасувати   рішення
апеляційного суду, а рішення  суду  першої  інстанції  залишити  в
силі, посилаючись на неправильне  застосування  судом  апеляційної
інстанції норм матеріального права.
 
     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
 
     Змінюючи рішення суд апеляційної інстанції виходив  із  того,
що судом першої інстанції помилково стягнуто суму на відшкодування
матеріальної шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту  та
не обговорено питання  про  повернення  відповідачеві  ушкодженого
автомобіля, який неможливо використовувати за призначенням.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  вивчивши  матеріали  справи  в
межах касаційної скарги,  колегія  суддів  судової  палати  дійшла
висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги
та  передачі  справи  в  частині  позовних   вимог   ОСОБА_1   про
відшкодування матеріальної шкоди на новий апеляційний розгляд.
 
     Відповідно до ст. 1192 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          з  урахуванням
обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу,
яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в  натурі  (передати  річ
того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо)  або
відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Розмір  збитків,  що
підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається  відповідно  до
реальної вартості втраченого майна на момент розгляду  справи  або
виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
 
     Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду  України  від  27
березня  1992   року   №   6   ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
           передбачено,   що
постановляючи  рішення  про  стягнення  на   користь   потерпілого
відшкодування вартості майна,  що  не  може  використовуватись  за
призначенням,  але  має  певну  цінність,  суд  одночасно  повинен
обговорити питання про передачу цього  майна  після  відшкодування
збитків особі, відповідальній за  шкоду.  Зношеність  пошкодженого
майна враховується у випадках  стягнення  на  користь  потерпілого
його вартості (при відшкодуванні збитків).
 
     Заперечуючи  проти  такого  способу  відшкодування  шкоди  як
передача у власність відповідача пошкодженого автомобіля,  ОСОБА_1
посилався на те, що під час розгляду справи у судах  ним  повністю
відновлено пошкоджений автомобіль, який  використовується  ним  за
призначенням.
 
     Апеляційний  суд  у  порушення  вимог  ст.  212  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
          на  доводи  позивача  уваги  не  звернув,   існування
вказаних обставин не перевірив.
 
     З огляду не вищенаведене  постановлене  рішення  апеляційного
суду в частині відшкодування матеріальної шкоди не може залишатися
в силі і підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст.  338
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Керуючись ст. 336  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
 
     Рішення Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2007  року  в
частині  зобов'язання  ОСОБА_1  передати   у   власність   ОСОБА_2
ушкоджений автомобіль  марки  "Форд  Транзит"  1990  року  випуску
номерний  знак  НОМЕР_1  скасувати,  справу  передати   на   новий
апеляційний розгляд. В решті судові рішення у справі залишити  без
змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий М.В. Патрюк
 
     Судді: А.В. Костенко
 
     Н.П. Лященко
 
     Ю.В. Прокопчук
 
     М.П. Пшонка