У Х В А Л А

                          Iменем України

     16 січня 2008 року м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого

     Патрюка М.В.,

     суддів:

     Костенка А.В.,

     Прокопчука Ю.В.,

     Лященко Н.П.,

     Пшонки М.П., -

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

                       в с т а н о в и л а:

     У листопаді 2005 року ОСОБА_1  пред'явила  у  суді  позов  до
ОСОБА_2. про розірвання договору довічного утримання.

     Зазначала, що 10 грудня 2003 року між нею  та  її  чоловіком,
ОСОБА_3, з одного боку,  та  відповідачкою  з  другого  боку,  був
укладений договір  довічного  утримання.  За  умовами  зазначеного
договору належна ОСОБА_1 та ОСОБА_3.  у  рівних  частках  квартира
№АДРЕСА_1 в м. Києві передана у  власність  ОСОБА_2.,  а  останній
зобов'язався довічно утримувати їх.

     13 вересня 2005 року ОСОБА_3. помер.

     Посилаючись на те, що ОСОБА_2. свої зобов'язання за договором
не виконує належним чином, ОСОБА_1  просила  розірвати  договір  у
частині укладення його між нею та відповідачем.

     Рішенням Шевченківського  районного  суду  м.  Києва  від  18
травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

     Не погодившись із рішенням суду,  ОСОБА_2.  подав  апеляційну
скаргу.

     IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_1 померла.

     Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2007 року до
участі у справі в порядку правонаступництва залучено ОСОБА_4.

     Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16  травня  2007  року
рішення суду залишено без змін.

     У касаційній скарзі в інтересах ОСОБА_2. в особі представника
ОСОБА_5.   просить   скасувати   постановлені   судові    рішення,
посилаючись   на   порушення   судами   норм   матеріального    та
процесуального закону, а провадження у справі закрити.

     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Відповідно до ст. 744  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          за  договором
довічного  утримання  одна  сторона  (відчужувач)  передає  другій
стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх
частину, інше нерухоме  або  рухоме  майно,  взамін  чого  набувач
зобов'язується  забезпечувати  відчужувача  утриманням  та   (або)
доглядом довічно.

     У силу вимог ст. 755 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         договір  довічного
утримання  може  бути  розірваний  за  рішенням  суду  на   вимогу
відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем
своїх обов'язків за договором.

     Судом  установлено,  що  згідно  з  укладеним  між  сторонами
договором позивачка передала належну їй  на  праві  власності  1/2
частину квартири № АДРЕСА_1 в м.  Києві  відповідачу,  а  останній
зобов'язався довічно її утримувати,  забезпечуючи:  житлом  шляхом
збереження   права   безоплатного   пожиттєвого    проживання    у
відчужуваній квартирі; щоденним триразовим  харчуванням;  доглядом
та необхідною допомогою; наданням  побутових  послуг;  необхідними
лікувальними засобами, телевізійним і телефонним зв'язком.

     Задовольняючи позов  та  розриваючи  укладену  між  сторонами
угоду, суд підставно виходив із того, що всупереч  укладеному  між
сторонами договору відповідач як  набувач  майна  не  забезпечував
позивачку щоденним триразовим  харчуванням,  безоплатним  довічним
проживанням у квартирі, належним  доглядом  і  наданням  побутових
послуг, необхідними лікувальними засобами.

     Зазначені обставини підтверджені відповідними доказами,  яким
суд дав належну правову оцінку.

     Відповідно до ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку  про
порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи
процесуального  права,  яке  призвело  або  могло   призвести   до
неправильного вирішення справи.

     Безпідставними є посилання в касаційній скарзі на  те,  що  у
зв'язку  зі  смертю  позивачки  провадження  у  справі   підлягало
закриттю,  оскільки   в   спірних   правовідносинах   допускається
правонаступництво.  Відповідно  до  вимог  діючого   законодавства
ухвалою апеляційного  суду  м.  Києва  від  16  травня  2007  року
(а.с.196) до участі у справі в порядку правонаступництва  залучено
ОСОБА_4.

     За таких обставин, коли судові  рішення  відповідають  нормам
матеріального та процесуального права, підстави для їх  скасування
відсутні.

     На підставі викладеного та керуючись ст.  ст.  336,  337  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів  Судової  палати  у  цивільних
справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну  скаргу  ОСОБА_2  в  особі   представника   ОСОБА_5
відхилити.

     Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня
2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 травня  2007
року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий М.В. Патрюк

     Судді: А.В. Костенко

     Н.П. Лященко

     Ю.В. Прокопчук

     М.П. Пшонка