Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом управління капітального будівництва Одеської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, знесення об’єкту самочинного будівництва,

У березні 2008 року управління капітального будівництва Одеської міської ради звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 5 квітня 1984 року була розташована за адресою: АДРЕСА_1 тимчасова відкрита стоянка транспортних засобів на земельних ділянках, відведених під будівництво паркінгів.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 15 червня 1999 року автостоянка за зазначеною адресою була ліквідована, а на місці її розташування утворено тимчасову платну стоянку. Рішенням від 29 вересня 2006 року Одеська міська рада затвердила проект відведення та передала в оренду земельну ділянку площею 7400 кв.м по вул. Дніпропетровська дорога, 92а у м. Одесі для будівництва 5 поверхового паркінгу.

1 листопада 2007 року управління капітального будівництва Одеської міської ради, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ТОВ "СК Петроліум" та ОСОБА_3 уклали договір № 27/108, згідно з яким відповідач зобов’язався звільнити місце на земельній ділянці, а йому було надано нове місце № 99 для паркування автомобіля на тимчасовій стоянці по вулиці Дніпропетровська дорога, 108 у м. Одесі.

Оскільки відповідач місце не звільнив, позивач просив зобов’язати його усунути перешкоди в користуванні шляхом звільнення земельної ділянки від належного йому транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-2103, державний номерний знак НОМЕР_1, та зобов’язати відповідача за власний рахунок знести об’єкт самочинного будівництва - навіс № 171, що розташований на зазначеній земельній ділянці.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 3 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від

13 листопада 2008 року, позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_3 усунути перешкоди управлінню капітального будівництва Одеської міської ради у користуванні земельною ділянкою площею 7400 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення земельної ділянки від належного йому транспортного засобу - автомобіля "ВАЗ-2103", номерний знак НОМЕР_1. Зобов’язано ОСОБА_3 за власний рахунок знести об’єкт самочинного будівництва - навіс № 171, розташований на зазначеній земельній ділянці.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й закрити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечуються його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар у встановленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні нею.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Установлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 15 липня 2005 року управлінню капітального будівництва Одеської міської ради було надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а рішенням від 29 вересня 2006 року Одеська міська рада затвердила проект і передала в оренду земельну ділянку площею 7400 кв.м по вулиці Дніпропетровська дорога, 92а в м. Одесі для будівництва 5-ти поверхового паркінгу. 12 лютого 2007 року між Одеською міською радою та управлінням капітального будівництва Одеської міської ради було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, а 19 травня 2006 року надано дозвіл на будівництво.

Відповідно до договору про експлуатацію тимчасових платних стоянок від 27 грудня 2006 року Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради уповноважила приватне підприємство "Альфа-Юг" здійснювати послуги з паркування автотранспорту та стягувати плату за паркування автомобілів із перерахуванням коштів до бюджету міста. Строк дії договору закінчився

31 грудня 2007 року. У зв’язку з передачею земельної ділянки в оренду управлінню капітального будівництва Одеської міської ради голова Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради письмово повідомив директора приватного підприємства "Альфа-Юг" про розірвання договору про експлуатацію тимчасових платних стоянок по вулиці Дніпропетровська дорога, 92а в м. Одесі, у зв’язку з відсутністю об’єкта експлуатації.

1 листопада 2007 року управління капітального будівництва Одеської міської ради, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ТОВ "СК Петроліум" та ОСОБА_3 уклали договір № 27/108, згідно з якими відповідач зобов'язувався звільнити місце на земельній ділянці, а йому було надано нове місце № 99 для паркування автомобіля на тимчасовій стоянці по вулиці Дніпропетровська дорога, 108 у м. Одесі.

Задовольняючи позовні вимоги управління капітального будівництва Одеської міської ради, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що управління капітального будівництва Одеської міської ради має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, у тому числі вимагати від ОСОБА_3 звільнення земельної ділянки.

Судові рішення в частині зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку від належного йому транспортного засобу ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Проте не можна погодитись із рішенням суду в частині зобов’язання ОСОБА_3 за власний рахунок знести об’єкт самочинного будівництва – навіс № 171 на земельній ділянці площею 7 400 кв. м.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що спірний навіс, як і інше майно, є власністю обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Супутник", з приводу чого спір між позивачем та зазначеним кооперативом розглядається господарськими судами.

Однак суд належним чином не з’ясовував, хто саме збудував навіс за

№ 171 і хто являється його власником, а також не перевірив доводів ОСОБА_3, що він цей навіс не будував.

Зобов’язуючи ОСОБА_3 знести навіс, суд не врахував положень п. 2.4 договору № 27/108 від 1 листопада 2007 року, за яким позивач сам має право його знести (а.с. 54).

Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення також уваги не звернув і помилково залишив без змін рішення суду в частині задоволення позову про знесення відповідачем навісу.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції й ухвала суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову про зобов’язання знести об’єкт самочинного будівництва не можуть залишатися у силі та підлягають скасуванню, а справа в цій частині – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 3 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2008 року в частині зобов’язання ОСОБА_3 за власний рахунок знести об'єкт самочинного будівництва - навіс № 171, що розташований на земельній ділянці площею 7 400 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті – рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 3 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.