У Х В А Л А
Iменем України
26 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Лященко Н.П.,
суддів:
Балюка М.I.,
Костенка А.В.,
Берднік I.С.,
Прокопчука Ю.В.,-
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого
акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Херсоннафтопереробка" про
поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час
вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2001 року ОСОБА_1 пред'явив в суді позов до ВАТ
"Херсоннафтопереробка" про поновлення на роботі, стягнення
середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та
відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що працював у відповідача на посаді начальника
караулу відділу охорони.
Наказом № 85 від 7 березня 2001 року його звільнено з
займаної посади з 7 березня 2001 року згідно п. 8 ст. 36 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
, з підстав передбачених контрактом.
Посилаючись на те, що звільнено його із порушення чинного
законодавства, просив позов задовольнити.
У липні 2001 року позивач доповнив позовні вимоги та просив
визнати частково недійсним наказ № 53/к від 20 квітня 2000 року
про переведення його за контрактом на посаду начальника караулу та
визнати недійсним контракт № 236 від 20 квітня 2000 року,
посилаючись на те, що вони суперечать вимогам закону.
У жовтні 2002 року ОСОБА_1 доповнив позов вимогами про
визнання незаконним наказу № 222 від 4 вересня 2000 року про
накладення на нього дисциплінарного стягнення - догани, а також
наказу № 85 від 7 березня 2001 року про його звільнення.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 7
листопада 2002 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним наказ № 85 від 7 березня 2001 року про
звільнення в частині вказівки про здійснення ОСОБА_1. крадіжки
бензину з ВАТ "Херсоннафтопереробка", а також в частині вказівки
про те, що перестановку переміщення стрілків ОСОБА_1 здійснював з
метою усунення очевидців виносу викраденого бензину через КПП №1;
зобов'язано ВАТ "Херсоннафтопереробка" видати наказ про зміну
наказу № 85 від 7 березня 2001 року, у відповідності з яким
виключити вказівку про здійснення ОСОБА_1. крадіжки бензину. В
іншій частині позову про визнання незаконним наказу № 85 від 7
березня 2001 року відмовлено за необгрунтованістю позовних вимог.
У частині позову про поновлення на роботі, стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено за
необгрунтованістю позовних вимог.
У поновленні пропущеного строку звернення до суду за
вирішенням трудового спору, пов'язаного з виданням наказів № 53/к
від 20 квітня 2000 року, № 222 від 4 вересня 2000 року,
підписанням трудового контракту № 236 від 20 квітня 2000 року
відмовлено за необгрунтованістю позовних вимог.
У частині позову про визнання наказу № 53/к від 20 квітня
2000 року про перевід ОСОБА_1 на посаду начальника караулу
частково недійсним, виключення з нього вказівки про строк дії
договору до 19 квітня 2001 року за контрактом; про визнання
трудового контракту № 236 від 20 квітня 2000 року недійсним; про
визнання наказу № 222 від 4 вересня 2000 року про накладення на
ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення незаконним відмовлено за
пропуском строку позовної давності.
Стягнуто з ВАТ "Херсоннафтопереробка" на користь ОСОБА_1 1
500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 13 березня
2003 року зазначене вище рішення скасовано в частині відмови в
задоволенні позову про поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу. Справу в цій частині
направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій
частині рішення залишено без зміни.
Ухвалою Верховного Суду України від 11 серпня 2003 року
відмовлено в задоволенні касаційної скарги ВАТ
"Херсоннафтопереробка" на ухвалу апеляційного суду.
При новому розгляді справи рішенням Комсомольського районного
суду м. Херсона від 31 березня 2004 року ОСОБА_1 відмовлено в
задоволенні вимог про поновлення на роботі, стягнення заробітної
плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 13 липня
2004 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано і
постановлено нове, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника
караулу відділу охорони ВАТ "Херсоннафтопереробка", стягнуто на
його користь 20 239 грн. заробітку за час вимушеного прогулу та 10
000 грн. моральної шкоди.
Додатковим рішенням апеляційного суду Херсонської області від
16 липня 2004 року стягнуто з ВАТ "Херсоннафтопереробка" 211 грн.
50 коп. державного мита в доход держави.
У касаційній скарзі ВАТ "Херсоннафтопереробка" просить
скасувати рішення апеляційного суду Херсонської області від 13
липня 2004 року та додаткове рішення цього ж суду від 16 липня
2004 року, посилаючись на неповне з'ясування судом дійсних
обставин справи та порушення норм матеріального й процесуального
права, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної
інстанції
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з
одних лише формальних міркувань.
Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення
відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а
наведені в скарзі доводи є необгрунтованими й правильність
висновків суду не спростовують.
Ухвалені у справі рішення є законними й обгрунтованими, тому
колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги
відсутні.
Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Херсоннафтопереробка" відхилити.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 13 липня
2004 року та додаткове рішення апеляційного суду Херсонської
області від 16 липня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Н.П. Лященко
Судді:
М.I. Балюк
I.С. Берднік
А.В. Костенко
Ю.В. Прокопчук