РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 грудня 2007 року
 
     м. Київ
 
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Сеніна Ю.Л.,
 
     суддів:
 
     Левченка Є.Ф.,
 
     Охрімчук Л.I.,
 
     Лихути Л.М.,
 
     Романюка Я.М.,
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
приватного  підприємця  ОСОБА_2   про   розірвання   договору   та
відшкодування моральної шкоди  за  касаційною  скаргою  приватного
підприємця ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду  від
1 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області
від 7 травня 2007 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  з  позовом  до
приватного   підприємця   ОСОБА_2    про    розірвання    договору
купівлі-продажу мобільного  телефону  та  відшкодування  моральної
шкоди, посилаючись на те, що придбаний ним у відповідача телефон є
неналежної якості.
 
     Рішенням Лубенського міськрайонного суду від  1  лютого  2007
року, залишеним без змін  ухвалою  апеляційного  суду  Полтавської
області  від  7  травня  2007  року,  позов  задоволено  частково.
Постановлено стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2  на  користь
ОСОБА_1 1 868 грн. сплачених за придбаний телефон та 1 000 грн. на
відшкодування моральної шкоди.
 
     В касаційній скарзі  приватний  підприємець  ОСОБА_2  просить
скасувати зазначені судові рішення та ухвалити  нове  рішення  про
відмову в позові, посилаючись на їх необгрунтованість та порушення
судами норм матеріального та процесуального права.
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи,  колегія
суддів  дійшла  висновку,  що   касаційна   скарга   підлягає   до
задоволення частково.
 
     Відповідно  до  ст.  214  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
ухвалення рішення суд вирішує  такі  питання:  1)  чи  мали  місце
обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення,  та  якими
доказами  вони  підтверджуються;  2)  чи  є  інші  фактичні   дані
(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для
вирішення  справи,  та  докази  на  їх   підтвердження;   3)   які
правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4)  яка
правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
 
     Ухвалюючи  рішення   про   задоволення   позову   в   частині
відшкодування  моральної  шкоди,  суд  першої  інстанції,  з  яким
погодився  апеляційний  суд,  виходив  з  того,  що  вона  завдана
позивачу як споживачу і відповідно до ч. 2 ст. 22  Закону  України
"Про захист прав споживачів"  ( 1023-12 ) (1023-12)
          підлягає  відшкодуванню
відповідачем.
 
     Однак, з таким висновком погодитися не можна.
 
     Згідно зі ст. 611 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          у  разі  порушення
зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором  або
законом.
 
     Стаття  708  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  яка  встановлює  права
покупця  у  разі  продажу  йому  товару  неналежної   якості,   не
передбачає права на відшкодування моральної шкоди.
 
     Стаття 711 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та п. 5 ст. 4 Закону України
"Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
        , який  також  поширюється
на  спірні  правовідносини,  передбачають   право   споживача   на
відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна
небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
 
     Однак, судами не встановлено, що придбаний позивачем  телефон
є небезпечною для  життя  і  здоров'я  людей  продукцією,  а  тому
висновок суду про  наявність  передбачених  Законом  України  "Про
захист прав  споживачів"  ( 1023-12 ) (1023-12)
          підстав  для  відшкодування
відповідачем моральної шкоди є помилковим.
 
     Оскільки такого виду відповідальності  продавця  за  проданий
неналежної якості товар як відшкодування покупцю  моральної  шкоди
не передбачає і укладений між сторонами  договір  купівлі-продажу,
підстави для задоволення позову відсутні.
 
     За таких обставин,  оскільки  судом  неправильно  застосовано
норми  матеріального  права,  ухвалені  в  цій   частині   рішення
відповідно до ст. 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          слід  скасувати  та
ухвалити нове рішення про відмову в позові.
 
     В решті рішення ухвалено з додержанням норм матеріального  та
процесуального права, а тому касаційну скаргу слід відхилити.
 
     Керуючись п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 336, ст.ст. 337, 341, п. 1 ч. 1,
ч. 2 ст. 344 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  ст.ст.  611,  708,  711  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , п. 5 ст. 4 Закону  України  "Про  захист  прав
споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
         колегія суддів Судової палати у  цивільних
справах Верховного Суду України,
 
                        в и р і ш и л а :
 
     касаційну скаргу приватного підприємця  ОСОБА_2  задовольнити
частково.
 
     Рішення Лубенського міськрайонного суду  від  1  лютого  2007
року в  частині  стягнення  з  приватного  підприємця  ОСОБА_2  на
користь ОСОБА_1 1 000 грн. на  відшкодування  моральної  шкоди,  а
також ухвалу апеляційного суду Полтавської області  від  7  травня
2007 року в частині залишення зазначеної вище частини рішення суду
першої інстанції без змін скасувати.
 
     В задоволенні позову ОСОБА_1до приватного підприємця  ОСОБА_2
про відшкодування моральної шкоди відмовити.
 
     В решті рішення Лубенського міськрайонного суду від 1  лютого
2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської  області  від  7
травня 2007 року залишити без змін.
 
     Рішення оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий Ю.Л. Сенін
 
     Судді: Є.Ф. Левченко
 
     Л.М. Лихута
 
     Л.I. Охрімчук
 
     Я.М. Романюк