Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Григор'євої Л.І., Барсукової В.М.,

Данчука В.Г., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії (далі - ВАТ ЕК) "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2007 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 20 квітня 2007 року,

У січні 2007 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 24 жовтня 2006 року представниками філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" м. Миколаєва встановлено порушення Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , а саме: заниження показань якості електроенергії з вини споживача, самовільне підключення зварювального апарата без дозволу на проведення зварювальних робіт.

Посилаючись на те, що за вказаним порушенням складено акт № Б-0831, який підписаний відповідачкою без зауважень, але станом на 1 грудня 2006 року борг не був сплачений, позивач просив стягнути з неї 1 735 грн. 74 коп. завданих збитків та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" м. Миколаєва 1 500 грн. завданих збитків і 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 20 квітня 2007 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2007 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2007 року, рішення апеляційного суду Миколаївської області від 20 квітня 2007 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" підлягає частковому задоволенню, а рішення апеляційного суду - скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1, будучи споживачем електричної енергії, яку поставляє ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", і перебуваючи з ним у договірних відносинах, порушила Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , (далі - Правила), а тому повинна відшкодувати завдану нею шкоду позивачу на підставі ст. 1166 ЦК України.

При цьому, задовольняючи частково позов і зменшуючи суму завданої позивачеві шкоди до 1 500 грн., суд першої інстанції врахував майнове становище відповідачки, застосувавши ст. 1193 ЦК України.

Ухвалюючи рішення про скасування рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, щоОСОБА_1 не несе відповідальності за вказані порушення, оскільки вони сталися не з її вини, а з вини приватного підприємця ОСОБА_2, якому вона надавала в оренду нежиле приміщення (гараж) у належному їй жилому будинку на підставі договору оренди від 12 травня 2006 року.

Однак з таким висновком не можна погодитися з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із норми ст. 614 ЦК України, згідно з якою особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому апеляційний суд залишив поза увагою, що між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" та ОСОБА_1 укладений договір на користування електричною енергією, за яким споживач повинен користуватися електричною енергією з дотриманням Правил та несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку тощо. Передача в оренду належного відповідачці гаража не є підставою для звільнення її від передбачених указаним договором обов'язків, оскільки при цьому сторони в договорі на користування електричною енергією не змінюються, як і передбачені цим договором права та обов'язки сторін.

Ураховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачкою порушені договірні зобов'язання щодо користування електричною енергією, за які вона несе відповідальність, є правильним.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачкою всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України такі докази не надані.

Крім того, оцінюючи докази та зазначаючи про те, що згідно з договором оренди від 12 травня 2006 року орендар повинен при використанні приміщення виконувати всі вимоги, які пред'являють відповідні служби з питань дотримання технології, забезпечення протипожежних та інших норм і правил, апеляційний суд не врахував, що цим же договором передбачено обов'язок ОСОБА_1 щодо надання дозволу орендарю на обладнання ним орендованого приміщення необхідними йому засобами та обладнанням. Тобто виявлене представниками філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" м. Миколаєва порушення, а саме: заниження показань якості електроенергії з вини споживача, самовільне підключення зварювального апарата без дозволу на проведення зварювальних робіт, відбулося з вини відповідачки, яка не вжила залежних від неї заходів контролю за діями орендаря з метою належного виконання умов договору на користування електричною енергією.

За таких обставин апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення ним справи та помилкового скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого згідно із законом, а тому відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 20 квітня 2007 року скасувати, залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.