У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Зазначала, що з 1987 року по 1990 рік перебувала з
відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку -
ОСОБА_3, 1989 року народження.
Посилаючись на те, що на даний час їх донька - ОСОБА_3 є
студенткою вечірньої форми навчання Харківської національної
юридичної академії ім. Я. Мудрого, де навчається на платній
основі, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на
повнолітню дочку у розмірі 1/4 частини його пенсії та 200 грн. у
твердій грошовій сумі щомісяця до закінчення ОСОБА_3 навчання в
академії.
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від
19 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково:
стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на повнолітню дочку у
розмірі 300 грн. щомісяця, починаючи з 22 лютого 2007 року до 8
лютого 2012 року, до закінчення ОСОБА_3 навчання в академії.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 14 червня
2007 року рішення Білопільського районного суду Сумської області
від 19 квітня 2007 року змінено: стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на
користь доньки - ОСОБА_3, у розмірі 1/7 частини усіх видів його
доходів.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення
апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в
силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та визнаючи розмір
аліментів у відповідній частці від доходу батька дитини, суд
апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 має регулярний
дохід, - отримує пенсію, а тому вважав, що аліменти підлягають
стягненню у розмірі 1/7 частини усіх доходів відповідача.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не
можна.
Судами встановлено, що сторони по справі перебували у
зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку - ОСОБА_3, 1989 року
народження.
На даний час ОСОБА_3 є студенткою вечірньої форми навчання
Харківської національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, у якій
навчається на платній основі.
ОСОБА_2 є інвалідом III групи, отримує пенсію по інвалідності
у розмірі 3 159 грн. 67 коп. (зазначена пенсія призначена йому до
31 жовтня 2007 року) та займається підприємницькою діяльністю,
крім того, сплачує аліменти на сина, 1992 року народження.
Позивачка по справі не працює, має щомісячний дохід у розмірі
400 грн.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру
аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище
дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника
аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей,
непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші
обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути
меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини
відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184
цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має
нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а
також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд
за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів
у твердій грошовій сумі.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з
цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані
утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони
можуть надавати матеріальну допомогу (ст. 199 СК України).
Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір
аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і
(або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з
урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При
визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги
можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною,
чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Визначаючи розмір аліментів на повнолітню дочку, суд першої
інстанції правильно взяв до уваги матеріальний стан як позивачки,
так і відповідача, врахував ту обставину, що ОСОБА_3 є інвалідом
III групи, отримує пенсію по інвалідності, сплачує аліменти на
сина, крім обов'язкових виплат аліментів у 2006 році у сумі 5 716
грн., ОСОБА_2 добровільно сплатив доньці 2 300 грн., що разом
становить 8 016 грн. на рік; за 2007 рік відповідач сплатив
аліменти у розмірі 1 191 грн., і обгрунтовано визначив розмір
аліментів на повнолітню дочку у твердій грошовій сумі, з
урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не
було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає
вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи і
скасовано апеляційним судом помилково.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає
скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з
підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Сумської області від 14 червня 2007
року скасувати, а рішення Білопільського районного суду Сумської
області від 19 квітня 2007 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
& nbsp;
Л.I. Охрімчук
Ю.Л. Сенін