У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19 грудня  2007 року
 
     м. Київ
                  Колегія суддів Судової палати
 
      у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
 
     Головуючого
 
     Лященко Н.П.,
 
     Суддів:
 
     Балюка М.I.,
 
     Берднік I.С.,
 
     Костенка А.В.,
 
     Прокопчука Ю.В.,
 
     розглянувши  справу  за   позовом   ОСОБА_1   до   відділення
виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань  України  в  м.
Кривому Розі (далі -  Фонд)про  перерахунок  щомісячних  страхових
виплат,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У липні 2006 року позивачка звернулася до суду із  зазначеним
позовом, посилаючись на те, що тривалий  час  працювала  підземним
машиністом підйому шахти Артем -2 РУ ім.. Кірова.
 
     У  липні  1995  року  під  час  виконання  своїх  професійних
обов'язків внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався
17 липня 1995  року,  їй  вперше  встановлена  втрата  професійної
працездатності у зв'язку з  нещасним  випадком  з  2  жовтня  1995
року - 30 % , з 1 листопада 1998 року - 25 %, а 1  листопада  2005
року - 25 % безстроково.
 
     ДП Рудоуправління ім. "Кірова" наказом № 985  від  25  жовтня
1995 року призначило позивачці відшкодування шкоди в сумі  4282000
крб. з розрахунку середньої заробітної плати 14275000 крб. та 30 %
втрати професійної працездатності.
 
     ДР РУ ім. "Кірова",  а  пізніше  Фонд  проводячи  перерахунок
розміру  щомісячного  відшкодування   втраченого   заробітку,   не
застосували необхідні коефіцієнти підвищення заробітної плати,  що
призвело  до  неправильного   нарахування   позивачці   щомісячних
страхових  виплат,  внаслідок  чого  перед  позивачкою  утворилася
заборгованість по страховим виплатам у розмірі 6625 грн. 86  коп.,
яку вона просила стягнути  з  відділення  виконавчої  дирекції  за
період з 1 квітня 2001 року по 1 грудня 2006 року  та  зобов'язати
відповідача починаючи з 1 грудня 2006 року виплачувати їй страхові
виплати в розмірі 338 грн. 20 коп. щомісячно .
 
     Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від  23
січня 2007 року позов задоволено частково та стягнуто  на  користь
позивачки  заборгованість  по  щомісячним  страховим  виплатам   в
розмірі 4720 грн. 22 коп. за період з  1  липня  2003  року  по  1
грудня 2006 року і  щомісячні  страхові  виплати,  починаючи  з  1
грудня 2006 року в розмірі 338 грн. 20 коп. до змін  обставин,  що
тягнуть перерахунок або припинення стразових виплат.
 
     Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  14
червня 2007 року рішення Дзержинського районного суду  м.  Кривого
Рогу від 23 січня 2007 року залишено без зміни.
 
     У касаційній  скарзі  відділення  виконавчої  дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  України  в  м.  Кривому  Розі  ставиться
питання  про  скасування  рішення  суду  першої   та   апеляційної
інстанції та ухвалення нового рішення про  відмову  в  задоволенні
позовних вимог, в  зв'язку  з  порушенням  норм  матеріального  та
процесуального права.
 
     Касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково  за  таких
підстав.
 
     Задовольняючи позов, суди виходили із того, що  з  1995  року
при перерахуванні  позивачці  сум  страхових  виплат  відповідачем
неправильно  застосовувалися  або  ж  не  застосовувалися  взагалі
коефіцієнти підвищення тарифних ставок  працівників  підприємства.
Після  передачі  підприємством  документів   Фонду,   воно   також
неправильно продовжувало виплачувати позивачці суми  відшкодування
шкоди, тому вони підлягають перерахунку та стягненню.
 
     Проте, з такими висновками судів щодо наявності  підстав  для
перерахунку щомісячних платежів погодитися не можна.
 
     Відповідно  до   п.   28   Правил   відшкодування   власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаної  з
виконанням  ним  трудових  обов'язків   ,затверджених   постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  23  червня  1993  року  №   472
( 472-93-п ) (472-93-п)
          ,перерахований  або  нарахований  розмір  втраченого
заробітку  у  перерахунку  на  100  відсотків  втрати  професійної
працездатності  не  може  бути   більшим   від   середньомісячного
заробітку  відповідного  працівника  (після  підвищення   тарифних
ставок) за умови його роботи протягом повного календарного  місяця
або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
 
     За таких обставин, з висновками судів щодо наявності  підстав
для перерахування щомісячних платежів та стягнення суми  недоплати
погодитися не можна, оскільки змінюючи розмір  щомісячних  виплат,
суди як першої так  й  апеляційної  інстанції  не  перевірили,  чи
відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не
витребували  від  відповідача  відомості  про  розмір   середнього
заробітку за  професією  позивачки  на  кожний  момент  підвищення
тарифних  ставок  протягом  повного  календарного  місяця  або   у
перерахунку на повний календарний місяць роботи, внаслідок чого не
визначилися   з   відповідністю   розміру   суми    відшкодування,
нарахованої позивачці, граничним сумам середньої заробітної плати.
 
     Оскільки судами  першої  та  апеляційної  інстанції  допущені
порушення норм процесуального права, що призвело до  неправильного
вирішення  справи,  постановлені  в  справі   рішення   підлягають
скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду  першої
інстанції.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.
 
     Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу  від  23
січня 2007 року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 14 червня  2007  року  в  частині  задоволення  позову
ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на  новий  розгляд  до  суду
першої інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий Н.П. Лященко
 
     Судді: М.I. Балюк
 
     I.С. Берднік
 
     А.В. Костенко
 
     Ю.В. Прокопчук