У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19 грудня 2007 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого Григор'євої Л.I.,
 
     суддів: Барсукової В.М., Гуменюка В.I.,
 
     Данчука В.Г., Косенка В.Й., -
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України в м. Свердловську Луганської області  (далі  -  відділення
Фонду), третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди,  заподіяної
смертю годувальника,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У липні 2005 року ОСОБА_1, звернувшись  до  суду  з  указаним
позовом, зазначала, що IНФОРМАЦIЯ_1  під  час  виконання  трудових
обов'язків, внаслідок  професійного  захворювання,  помер  її  син
ОСОБА_3.
 
     Висновком МСЕК їй була встановлена 3 група інвалідності по 31
липня 2001 року з наступним переоглядом, але оскільки в 2002  році
у неї виникло право на пенсію  за  віком  на  пільгових  умовах  і
розмір пенсії був більшим ніж розмір пенсії  по  інвалідності,  то
вона не стала проходити переогляд і оформила пенсію за віком з  25
січня  2002  року.  Також  рішенням  суду  встановлено   факт   її
знаходження на утриманні сина.  Проте  відповідач  відмовив  їй  в
призначенні страхових виплат, мотивуючи це тим, що вона на  момент
смерті сина була працездатною.
 
     Посилаючись на  викладене,  просила  стягнути  з  відповідача
однорічний заробіток потерпілого в розмірі  34632  грн.  50  коп.,
щомісячні страхові виплати за період з 1 серпня  2004  року  по  1
жовтня 2006 року в розмірі 20851 грн. 98 коп. і щомісячно страхові
виплати в розмірі 962 грн. 01 коп.,  починаючи  з  1  жовтня  2006
року.
 
     Рішенням Свердловського міського суду Луганської області  від
6 листопада 2006 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача  на
користь позивачки одноразову страхову виплату в розмірі 34632 грн.
81 коп., щомісячні страхові виплати за період з IНФОРМАЦIЯ_1 по  1
листопада 2006 року в розмірі  21835  грн.  01  коп.  і  щомісячні
страхові виплати в  розмірі  962  грн.  03  коп.,  починаючи  з  1
листопада 2006 року до чергового перерахунку відповідно до закону.
 
     Рішенням апеляційного суду Луганської області  від  4  квітня
2007 року зазначену рішення  суду  скасовано,  постановлено  нове,
яким у задоволенні позову відмовлено.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду
скасувати, посилаючись на порушення судом  норм  матеріального  та
процесуального права,  і  залишити  в  силі  рішення  суду  першої
інстанції.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Задовольняючи позов, міський суд виходив з того, що позивачка
на час смерті сина була  непрацездатною  у  зв'язку  із  загальним
захворюванням та знаходилась на його утриманні, а тому  має  право
на отримання страхових виплат від відповідача.
 
     Апеляційний  суд,  скасовуючи  рішення  районного   суду   та
відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, обгрунтовано  виходив  з
того, що за  законом  інвалідність  особи  має  бути  підтверджена
тільки довідкою МСЕК, а висновок комісії  МСЕК  для  підтвердження
факту інвалідності позивачки взятий  районним  судом  до  уваги  з
порушенням вимог ЦПК і оскільки позивачка на момент смерті сина не
була непрацездатною, то у неї не має права на отримання  страхових
виплат від відповідача.
 
     Відповідно   до   ч.   1   ст.   33   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили  втрату  працездатності"  ( 1105-14 ) (1105-14)
          у  разі   смерті
потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій
згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої  статті  21  цього
Закону) мають непрацездатні особи,  які  перебували  на  утриманні
померлого або мали на день його  смерті  право  на  одержання  від
нього утримання, а також дитина померлого, яка народилась протягом
не більш як десятимісячного строку після його смерті.
 
     Як убачається з  матеріалів  справи  рішенням  Свердловського
міського  суду  Луганської  області  від  21   січня   2005   року
встановлено факт втрати позивачкою джерела до існування у  зв'язку
зі смертю сина, на утриманні  якого  вона  знаходилась,  однак  на
момент його смерті - IНФОРМАЦIЯ_1 вона досягла 52-річного  віку  і
інвалідом не була. Тобто, хоча позивачка і перебувала на утриманні
сина, але була працездатною, тому  права  на  отримання  страхових
виплат від відповідача у неї не має.
 
     Згідно  ст.  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд   касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального  права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе  рішення  з
одних лише формальних міркувань.
 
     Оскільки рішення  апеляційного  суду  відповідає  зібраним  у
справі доказам і  вимогам  закону,  підстав  для  його  скасування
колегія суддів не вбачає.
 
     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  336  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів Судової  палати  у  цивільних  справах
Верховного Суду України
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
 
     Рішення апеляційного суду Луганської  області  від  4  квітня
2007 року залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий Л.I. Григор'єва
 
     Судді: В.М. Барсукова
 
     В.I. Гуменюк
 
     В.Г. Данчук
 
     В.Й. Косенко