6-23564св07 Про стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні, зміну причини та дати звільнення - 17.12.2007 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасдокументсервіс" про стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, про зміну причини та дати звільнення, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 1 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2007 року,

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що наказом № 16-к від 2 листопада 2004 року його було прийнято до ТОВ "Донбасполіграфцентр", наказам № 3 від 1 квітня 2005 року його переведено до ТОВ "Донбасдокументсервіс" системним адміністратором-сервісним інженером, наказом № 6-к від 14 липня 2005 року його звільнено за ст. 38 КЗпП України.

Зазначав, що відповідно до ст. 116 КЗпП України відповідач зобов'язаний провести з ним розрахунок в день звільнення, проте йому не було нараховано і виплачено компенсацію за 3 календарних дні додаткової відпустки за особливі умови праці. Звернення до керівництва відповідача результатів не дали. Після звернення до прокуратури цей факт порушення законодавства був встановлений і йому було перераховано компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 65 грн. 55 коп.

Вказував, що за весь час затримки розрахунку з моменту звільнення і по день фактичного розрахунку йому належить середня заробітна плата, нарахована з одноденного заробітку, обчисленого відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) і кількості робочих днів, яка в добровільному порядку не виплачена.

Крім того, позивач зазначав, що 8 червня 2005 року він перебував у міській лікарні № 7 на обстеженні, проте його відсутність на роботі наказом № 7-к від 8 червня 2007 року визнано як прогул, хоча довідку про відвідування лікарні він надав, а тому вважає, що діями адміністрації йому заподіяно моральні страждання.

Посилаючись на порушення адміністрацією ст.ст. 32, 97, 103 КЗпП України просив суд, відмінити наказ від 6-0 від 13 липня 2005 року в частині дії його з 1 липня 2005 року, стягнути з відповідача середню заробітну плату за час затримки розрахунку з моменту звільнення по день фактичної виплати в сумі 23 559 грн., стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн., відмінити наказ №7-к від 2005 року, відмінити наказ № 6-к від 14 липня 2005 року про звільнення.

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 1 червня 2007 року в позові відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2007 року рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 1 червня 2007 року залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 1 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2007 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права та передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 1 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2007 року залишити без змін.