У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     12 грудня 2007 року
 
     м. Київ
 
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:
 
     Головуючого - Яреми А.Г.,
 
     Суддів:
 
     Балюка М.I.,
 
     Барсукової В.М.,
 
     Берднік I.С.,
 
     Григор'євої Л.I.,
 
     Гуменюка В.I.,
 
     Данчука В.Г.,
 
     Косенка В.Й.,
 
     Костенка А.В.,
 
     Левченка Є.Ф.,
 
     Лихути Л.М.,
 
     Лященко Н.П.,
 
     Охрімчук Л.I.,
 
     Патрюка М.В.,
 
     Прокопчука Ю.В.,
 
     Пшонки М.П.,
 
     Романюка Я.М.,
 
     Сеніна Ю.Л.,
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1до
ОСОБА_2про визначення порядку користування жилим приміщенням,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У березні 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду з  зазначеним
позовом, посилаючись на те, що вона з дочкою займає кімнату площею
20 кв.м. у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1,  відповідач  -  кімнату
площею 14 кв.м., у зв'язку з розірванням їх шлюбу виникла  потреба
визначення порядку користування жилим приміщенням.
 
     Позивачка просила визначити порядок користування квартирою та
визнати за нею  й  дочкою  ОСОБА_3.  право  користування  кімнатою
площею 20 кв.м., за ОСОБА_2. - кімнатою площею 14 кв.м.
 
     Рішенням Придніпровського районного суду м.  Черкаси  від  19
травня 2003 року позов задоволено.
 
     У вересні 2004 року ОСОБА_2. звернувся до суду з  заявою  про
перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
 
     Ухвалою Придніпровського районного  суду  м.  Черкаси  від  5
жовтня 2004 року заява ОСОБА_2. була задоволена, а рішення цього ж
суду від 19 травня 2003 року скасоване.
 
     Рішенням Придніпровського районного суду м.  Черкаси  від  16
листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного  суду
Черкаської області від 31 січня 2005 року,  в  задоволенні  позову
відмовлено.
 
     ОСОБА_1. оскаржила зазначені рішення в касаційному порядку.
 
     Справа за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1.  була  розглянута  в
касаційному порядку Апеляційним судом Чернігівської області,  який
виконував  функції  касаційної  інстанції  відповідно  до   Закону
України "Про внесення  змін  до  Закону  України  "Про  судоустрій
України" щодо забезпечення касаційного розгляду  цивільних  справ"
від 22 лютого 2007 року № 697-V ( 697-16 ) (697-16)
        .
 
     Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня
2007  року  касаційну   скаргу   ОСОБА_1.   задоволено   частково,
постановлено скасувати рішення Придніпровського районного суду  м.
Черкаси від 16  листопада  2004  року,  ухвалу  Апеляційного  суду
Черкаської  області  від  31  січня  2005  року,  а  також  ухвалу
Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 жовтня 2004  року
та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2. про перегляд у зв'язку з
нововиявленими обставинами рішення Придніпровського районного суду
м. Черкаси від 19 травня 2003 року.
 
     ОСОБА_2. звернувся до Верховного Суду України зі скаргою  про
перегляд у зв'язку з винятковими обставинами  ухвали  Апеляційного
суду Чернігівської області від 26 червня 2007 року, посилаючись на
неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і  того
самого положення закону, а саме - ст.ст. 347-2 - 347-7 ЦПК України
1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
         року.
 
     У скарзі ОСОБА_2. просить скасувати ухвалу Апеляційного  суду
Чернігівської області від 26 червня 2007 року та залишити  в  силі
рішення  Придніпровського  районного  суду  м.  Черкаси   від   16
листопада 2004 року, ухвалу Апеляційного суду  Черкаської  області
від 31 січня 2005 року, а також ухвалу Придніпровського  районного
суду м. Черкаси від 5 жовтня 2004 року.
 
     Скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
 
     Скасовуючи ухвалені в справі судові рішення, а  також  ухвалу
Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 жовтня 2004  року
та відмовляючи  в  задоволенні  заяви  ОСОБА_2.,  Апеляційний  суд
Чернігівської області виходив  із  того,  що  заява  про  перегляд
рішення у зв'язку з  нововиявленими  обставинами  була  задоволена
судом безпідставно.
 
     Проте  з  такими   висновками   суду   касаційної   інстанції
погодитись не можна.
 
     Відповідно до ст. 354 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         судові  рішення
у  цивільних  справах  можуть  бути  переглянуті   у   зв'язку   з
винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному  порядку,
якщо вони оскаржені  з  мотивів  неоднакового  застосування  судом
(судами) касаційної  інстанції  одного  і  того  самого  положення
закону; визнання судового рішення міжнародною  судовою  установою,
юрисдикція якої визнана Україною,  таким,  що  порушує  міжнародні
зобов'язання України.
 
     Згідно ч. 1 ст. 347-7 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
          року,  що
була  чинною  на  час  вирішення  судом  першої  інстанції   заяви
ОСОБА_2., ухвала суду про задоволення заяви про  перегляд  рішення
або ухвали у зв'язку з нововиявленими  обставинами  оскарженню  не
підлягає.
 
     Судовою палатою у цивільних справах Верховного  Суду  України
за результатами розгляду цивільної  справи  за  позовом  ОСОБА_4.,
ОСОБА_5., ОСОБА_6.,  ОСОБА_7.,  ОСОБА_8.,  ОСОБА_9.,  ОСОБА_10було
постановлено ухвалу від 7 червня 2004 року, відповідно до якої суд
касаційної інстанції прийшов до висновку, що з огляду на положення
ст. 347-7 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
         року апеляційний суд не мав
права переглядати законність ухвали суду  першої  інстанції,  якою
задоволено заяву про перегляд рішення у зв'язку  з  нововиявленими
обставинами.
 
     За  таких  обставин  Судова  палата   у   цивільних   справах
Верховного Суду України зробила висновки про  те,  що  апеляційний
суд не мав права скасовувати таку ухвалу  та  вирішувати  по  суті
заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами,
а повинен був переглянути законність  безпосередньо  рішення  суду
щодо вирішення позовних вимог.
 
     Неможливість оскарження ухвали суду про задоволення заяви про
перегляд  рішення   у   зв'язку   з   нововиявленими   обставинами
передбачено також і ч. 1 ст.  366  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          2004
року, який діяв на час  розгляду  справи  за  позовом  ОСОБА_1.  в
касаційному порядку.
 
     Зазначені   положення   цивільного   процесуального    закону
залишились поза увагою Апеляційного суду Чернігівської області  як
суду касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1.,
що  призвело  до  неоднакового  застосування   судами   касаційної
інстанції одного і того самого положення закону.
 
     Посилання в ухвалі Апеляційного суду Чернігівської області на
положення ч. 3 ст. 335 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          є  безпідставним,
оскільки застосування цієї  норми  стосується  випадків  виявлення
порушень лише при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
 
     За таких  обставин  ухвала  Апеляційного  суду  Чернігівської
області підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд
до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених  ст.ст.  354,
359 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Керуючись ст. 358 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
 
     Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26  червня
2007 року скасувати, справу  направити  на  новий  розгляд  у  суд
касаційної інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий - А.Г.Ярема
 
                  Судді Верховного суду України:
 
     М.I.Балюк. Л.М.Лихута
 
     В.М. Барсукова Н.П.Лященко
 
     I.С.Берднік Л.I.Охрімчук
 
     Л.I.Григор'єва М.В.Патрюк
 
     В.I.Гуменюк Ю.В.Прокопчук
 
     В.Г.Данчук М.П.Пшонка
 
     В.Й.Косенко Я.М.Романюк
 
     А.В.Костенко Ю.Л.Сенін
 
     Є.Ф.Левченко