Р I Ш Е Н Н Я
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                  12 грудня 2007 року   м. Київ
 
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
                        України в складі :
 
     головуючого Григор'євої Л.I.,
 
     суддів: Балюка М.I., Барсукової В.М.,
 
     Данчука В.Г., Косенка В.Й., -
 
     розглянувши в судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1до  відділення  виконавчої   дирекції   Фонду   соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України в  м.  Антрациті  та  Антрацитівському  районі
Луганської області (далі - Відділення) про стягнення недорахованих
і невиплачених щомісячних страхових виплат, за касаційною  скаргою
Відділення  на  рішення   Антрацитівського   міськрайонного   суду
Луганської області від 11 липня 2007 року та  ухвалу  апеляційного
суду Луганської області від 10 вересня 2007 року,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У травні 2007 року позивач  звернувся  в  суд  із  зазначеним
позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідач з 1 березня 2002 року
до 1 березня 2007  року  при  вирішенні  питання  про  перерахунок
страхових виплат, які йому сплачуються  у  зв'язку  з  ушкодженням
здоров'я  на  виробництві,   неправильно   застосовує   коефіцієнт
зростання  середньомісячної  реальної  заробітної  плати   замість
коефіцієнта  зростання  середньої  заробітної  плати   в   галузях
національної економіки за даними  центрального  органу  виконавчої
влади з питань статистики. Просив стягнути  з  відповідача  5  037
грн. 96 коп. недорахованих та  недоплачених  страхових  виплат  та
зобов'язати Відділення з 1 березня 2007 року щомісячно  сплачувати
йому страхові виплати в розмірі 611 грн.  37  коп.  до  наступного
перерахунку.
 
     Рішенням  Антрацитівського  міськрайонного  суду   Луганської
області від  11  липня  2007  року,  залишеним  без  змін  ухвалою
апеляційного суду Луганської області від  10  вересня  2007  року,
позов  ОСОБА_1.  задоволено.  Стягнуто  з  Відділення  на  користь
ОСОБА_1. недораховані щомісячні страхові виплати  за  період  з  1
березня 2002 року до 1 березня 2007 року в  сумі  5  037  грн.  96
коп., зобов'язано Відділення виплачувати ОСОБА_1щомісячні страхові
виплати по 730 грн. 53 коп. до наступного перерахунку.
 
     У  поданій  до  Верховного  Суду  України  касаційній  скарзі
Відділення    просить    скасувати    рішення     Антрацитівського
міськрайонного суду Луганської області від  11  липня  2007  року,
ухвалу апеляційного суду Луганської області від  10  вересня  2007
року й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову,
посилаючись на неправильне застосування судами норм  матеріального
права та порушення норм процесуального права.
 
     Касаційна скарга Відділення підлягає  задоволенню,  а  судові
рішення - скасуванню з ухваленням нового  рішення  про  відмову  в
позові з таких підстав.
 
     Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1., суд першої
інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із  того,  що
при нарахуванні позивачу страхових виплат  Відділення  неправильно
застосувало норми ст. 29 Закону України  "Про  загальнообов'язкове
державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на
виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
         (далі - Закон від 23 вересня 1999 року
№ 1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
        ) у редакції, що  діяла  на  час  виникнення
спірних  правовідносин,  та  помилково  застосував  до  розрахунку
коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, установлені
постановами  правління  відповідача,  а   не   коефіцієнти   росту
середньої  заробітної  плати,  затверджені   Державним   комітетом
статистики України.
 
     Однак з такими висновками судів не можна погодитися, оскільки
вони дійшли їх із порушенням норм матеріального закону.
 
     Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону від 23 вересня 1999  року  №
1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
         страхування від  нещасного  випадку  здійснює
Фонд соціального страхування від нещасних випадків -  некомерційна
самоврядна  організація,  що  діє  на   підставі   статуту,   який
затверджується її правлінням.
 
     Частиною 2 ст. 16 Закону від 23 вересня 1999 року №  1105-ХIV
( 1105-14 ) (1105-14)
          передбачено,  що   безпосереднє   управління   Фондом
соціального страхування  від  нещасних  випадків  здійснюють  його
правління та виконавча дирекція.
 
     Згідно зі ст. 17 Закону від 23 вересня 1999 року  №  1105-ХIV
( 1105-14 ) (1105-14)
         правління Фонду соціального страхування  від  нещасних
випадків, зокрема, спрямовує  і  контролює  діяльність  виконавчої
дирекції Фонду та її робочих органів;  затверджує  Iнструкцію  про
порядок перерахування,  обліку  та  витрачання  страхових  коштів,
погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади, інші  нормативні  документи,
що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
 
     Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є
обов'язковим   для    виконання    всіма    страхувальниками    та
застрахованими.
 
     Частиною 2 ст. 29 Закону від 23 вересня 1999 року №  1105-ХIV
( 1105-14 ) (1105-14)
         передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових
виплат  провадиться  також  у  разі   зростання   у   попередньому
календарному   році   середньої   заробітної   плати   у   галузях
національної економіки за даними  центрального  органу  виконавчої
влади з питань статистики.  Таке  перерахування  провадиться  з  1
березня  наступного  року.  При  цьому   визначена   раніше   сума
щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
 
     Згідно  з  п.п.  4.4.2.  -  4.4.4.  Порядку  призначення   та
здійснення  страхових  виплат  потерпілим   (членам   їх   сімей),
узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й
затвердженого постановою правління Фонду  соціального  страхування
від нещасних випадків на виробництві  та  професійних  захворювань
України від 31 січня 2002 року № 7  ( v0007583-02 ) (v0007583-02)
        ,  (діючого  на
час виникнення  спірних  відносин)  при  проведенні  перерахування
щомісячних   страхових   виплат   з   1   березня   кожного   року
середньомісячна заробітна плата підлягає  коригуванню.  При  цьому
відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати
встановлену на дату настання права  на  перерахування  максимальну
величину  (граничну  суму)  заробітної  плати  (доходу),  з   якої
сплачуються страхові внески до Фонду.
 
     Перерахування  щомісячних  страхових  виплат  проводиться   з
урахуванням вимог абз. з ч.  1  ст.  34  базового  Закону  від  23
вересня 1999 року № 1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
        ,  а  саме  у  разі,  коли
потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою  призначено
пенсію по інвалідності у зв'язку з  одним  і  тим  самим  нещасним
випадком  або  професійним  захворюванням,  їх  сума  не   повинна
перевищувати середньомісячний заробіток, який  потерпілий  мав  до
ушкодження здоров'я.
 
     Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії  по
інвалідності  внаслідок  нещасного  випадку  на  виробництві   або
професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного  року)
обмежується     відкоригованим     середньомісячним     заробітком
потерпілого.
 
     При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для
коригування  середньомісячної  заробітної   плати   застосовується
коефіцієнт, на який  перераховуються  щомісячні  страхові  виплати
потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
 
     Аналогічна  норма  міститься  й  у  новій  редакції   Порядку
призначення та здійснення страхових  виплат  застрахованим  особам
(членам їх  сімей),  затвердженого  постановою  Фонду  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24,  згідно  з  п.п.
3.4.4.,  3.8.2.  якого   розмір   щомісячної   страхової   виплати
встановлюється  з  урахуванням  коефіцієнтів  перерахування,   які
встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня;  перерахування
розміру  щомісячної  страхової  виплати  проводиться  виходячи   з
відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових
виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування  від
нещасних випадків.
 
     Указаний Порядок призначення та здійснення  страхових  виплат
застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено  відповідно  до
Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
        ,  до  якого
внесено зміни Законом України від 23  лютого  2007  року  №  717-V
( 717-16 ) (717-16)
        , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до
яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону від 23 вересня 1999 року  №  1105-ХIV
( 1105-14 ) (1105-14)
           доповнено   абзацом   одинадцятим    та    визначено
повноваження правління Фонду соціального страхування від  нещасних
випадків щодо затвердження Порядку призначення,  перерахування  та
проведення страхових виплат.
 
     З матеріалів справи вбачається,  що  Відділенням  проводились
перерахування щомісячних страхових виплат позивачу  відповідно  до
постанов правління Фонду  від  14  березня  2002  року  №  15  (на
коефіцієнт 1,193), від 4 березня 2003  року  №  3  (на  коефіцієнт
1,182), від 24 лютого 2004 року № 5 (на коефіцієнт 1,152), від  28
лютого 2005 року № 3 (на коефіцієнт 1,238) та від 6  березня  2006
року № 3 (на коефіцієнт 1,203), у  кожній  з  яких  зазначено,  що
такий коефіцієнт взято за даними  Державного  комітету  статистики
України.
 
     Таким  чином,  проведений  Відділенням  перерахунок  належних
ОСОБА_1.  щомісячних  страхових  виплат  грунтується  на   вимогах
закону, а висновок судів було зроблено з порушенням вимог ч. 2 ст.
29 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
        .
 
     За  таких  обставин  у  суду   першої   інстанції   не   було
передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог,  а  в
апеляційного суду -  для  висновку  про  законність  рішення  суду
першої інстанції.
 
     Ураховуючи,  що  судами  при  вирішенні   спору   неправильно
застосовані норми матеріального права, судові  рішення  підлягають
скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
 
     Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
 
                        в и р і ш и л а :
 
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському
районі Луганської області задовольнити.
 
     Рішення  Антрацитівського  міськрайонного   суду   Луганської
області від  11  липня  2007  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Луганської області від 10 вересня 2007  року  скасувати,  ухвалити
нове рішення.
 
     У задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та   професійних   захворювань   України   в   м.   Антрациті   та
Антрацитівському   районі   Луганської   області   про   стягнення
недорахованих   і   невиплачених   щомісячних   страхових   виплат
відмовити.
 
     Рішення оскарженню не підлягає
 
     Головуючий Л.I. Григор'єва
 
     Судді: М.I. Балюк
 
     В.М. Барсукова
 
     В.Й. Косенко
 
     В.Г. Данчук