Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі :
головуючого Григор'євої Л.I.,
суддів: Балюка М.I., Барсукової В.М.,
Данчука В.Г., Косенка В.Й., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1в інтересах недієздатної ОСОБА_2до Рівненської міської ради
та Першої Рівненської державної нотаріальної контори про
продовження строку дляприйняття спадщини та визнання права
власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_3на
рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26
лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області
від 25 вересня 2007 року,
встановила:
У січні 2007 року позивачка звернулася в суд із зазначеним
позовом, мотивуючи вимоги тим, що після смерті ОСОБА_4., який
помер 3 грудня 2002 року, відкрилася спадщина у вигляді квартири №
АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що інших родичів у ОСОБА_4., крім
ОСОБА_2., немає, просила визначити ОСОБА_2. додатковий строк для
прийняття спадщини та визнати за ОСОБА_2. право власності на
спадкове майно.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від
26 лютого 2007 року позов ОСОБА_1. в інтересах недієздатної
ОСОБА_2. задоволено. Продовжено строк для прийняття спадщини
ОСОБА_1. в інтересах недієздатної ОСОБА_2. відповідно до
спадкування за законом - до трьох місяців. Визнано за ОСОБА_2.
право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4. у вигляді
квартири № АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 25 вересня
2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_3. на вказане судове рішення
відхилено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі
ОСОБА_3. просить скасувати рішення Рівненського міського суду
Рівненської області від 26 лютого 2007 року, ухвалу апеляційного
суду Рівненської області від 25 вересня 2007 року та ухвалити нове
рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального права й
порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3. підлягає задоволенню, а судові
рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Судом установлено, що після смерті ОСОБА_4., який помер 3
грудня 2002 року, відкрилась спадщина на квартиру № АДРЕСА_1.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. в інтересах недієздатної
ОСОБА_2. про продовження строку прийняття спадщини та визнання за
нею права власності на вказане спадкове майно, суд першої
інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що
ОСОБА_4. є племінником ОСОБА_2., інших родичів у нього, крім
ОСОБА_2., немає, та, керуючись ст. 1263 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(2004 року), дійшов висновку про те, що ОСОБА_4. є спадкоємцем
третьої черги.
Однак такий висновок зроблено судами у зв'язку з неправильним
застосуванням норм матеріального права.
Так, суд залишив поза увагою, що на час відкриття спадщини
(2002 рік) діяв ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963 року), та невірно
застосував до спірних правовідносин норми ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(2004 року).
Відповідно до ст. ст. 529 - 532 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963
року) спадкоємцями за законом є діти (у тому числі усиновлені),
дружина і батьки (усиновителі), онуки і правнуки померлого (перша
черга), а також брати і сестри, дід та бабка померлого (друга
черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні
особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року
до його смерті.
Судом установлено, що ОСОБА_2. є тіткою спадкодавця, а тому
відповідно до вимог ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963 року) не має права
на спадкування за законом.
Статтею 555 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963 року) передбачено, що
спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо
у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом.
За таких обставин у суду першої інстанції не було
передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в
апеляційного суду - для висновку про законність рішення суду
першої інстанції.
Ураховуючи, що судами при вирішенні спору неправильно
застосовані норми матеріального права, судові рішення підлягають
скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26
лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області
від 25 вересня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1в інтересах недієздатної
ОСОБА_2до Рівненської міської ради та Першої Рівненської державної
нотаріальної контори про продовження строку для прийняття спадщини
та визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді: М.I. Балюк
В.М. Барсукова
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко