У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Державної
податкової адміністрації у Запорізькій області про розкриття
комерційним банком "Надра" інформації, яка містить банківську
таємницю,
в с т а н о в и л а :
У січні 2007 року Державна податкова адміністрація у
Запорізькій області звернулася до суду з зазначеною заявою,
посилаючись на те, що рішенням суду від 27 листопада 2006 року
було визнано недійсними статут приватного підприємства (далі - ПП)
"Технотранс", запис про державну його реєстрацію, свідоцтво
платника податку на додану вартість, усі первинні бухгалтерські та
фінансові документи, однак невідомі особи здійснюють незаконну
діяльність від імені ПП "Технотранс", що може призвести до
незаконного включення контрагентами такого підприємства до
податкового кредиту податку на додану вартість та його
відшкодування за рахунок коштів бюджету, тому з метою встановлення
таких осіб є необхідність розкриття банком інформації, яка містить
банківську таємницю.
Заявник просив зобов'язати Запорізьку регіональну філію ВАТ
КБ "Надра" розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю,
щодо ПП "Технотранс" та надати податковій адміністрації інформацію
про обсяг та обіг коштів на рахунку ПП "Технотранс", із
зазначенням контрагентів, дат, сум, призначення платежів, завірені
копії чеків на отримання готівкових коштів з рахунку з моменту їх
відкриття, картки із зразками підписів осіб, які мали право
користуватися рахунком ПП "Технотранс", а також надати номери
телефонів, адреси та ідентифікатори комп'ютерів, на яких
встановлена система "клієнт-банк" та осіб, які отримали електронні
коди доступу до системи "клієнт-банк".
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від
5 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Запорізької області від 13 червня 2007 року, заяву задоволено
частково, постановлено розкрити Запорізькою філією ВАТ КБ "Надра"
Державній податковій адміністрації у Запорізькій області
інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо відомостей про
обсяг та обіг коштів на рахунку № 26008000069001, із зазначенням
дат, сум, призначення платежів, завірені копії чеків на отримання
готівкових коштів з рахунку з моменту їх відкриття, картки із
зразками підписів осіб, які мали право користуватися рахунком ПП
"Технотранс" без зазначення контрагентів; у задоволенні заяви в
іншій частині відмовлено.
У касаційній скарзі Державна податкова адміністрація у
Запорізькій області просить скасувати ухвалені в справі судові
рішення в частині відмови в задоволенні заяви податкової
адміністрації та постановити нове рішення про задоволення такої
заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви в частині вимог про надання
банком інформації щодо контрагентів ПП "Технотранс", суд виходив
із того, що банк не повинен надавати таку інформацію, оскільки
згідно ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ) (2121-14)
інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка
містить банківську таємницю, розкривається банками органам
Державної податкової служби України з питань оподаткування або
валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної
особи.
Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої
інстанції, крім того зазначив, що в порушення ст. 288 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
заява Державної податкової адміністрації у Запорізькій
області не містить найменування осіб, яких заявник зазначає як
контрагентів ПП "Технотранс", до того ж ч. 4 ст. 62 Закону України
прямо забороняє банкам надавати інформацію про клієнтів іншого
банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та
операціях клієнта.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна з
наступних підстав.
Статтею 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ) (2121-14)
визначено порядок розкриття банківської таємниці,
відповідно до частини 1 якої інформація щодо юридичних та фізичних
осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками,
зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду (п. 2 ч. 1
ст. 62 Закону); органам Державної податкової служби України на їх
письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю
стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або
фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний
проміжок часу (п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону).
За змістом зазначених норм закону рішення суду про розкриття
банківської таємниці та письмова вимога органу Державної
податкової служби України є окремими і самостійними підставами для
розкриття банком банківської таємниці.
Суд першої інстанції на відповідні положення закону уваги не
звернув, не врахував, що Державна податкова адміністрація у
Запорізькій області звернулася саме до суду з заявою про розкриття
банківської таємниці, а не до банку з письмовою вимогою щодо
конкретної юридичної особи, і безпідставно відмовив у задоволенні
частини вимог заяви з посиланням на ст. 62 Закону України "Про
банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
.
Також ч. 5 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
визначено, що Національний банк України
видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту,
використання та розкриття інформації, що становить банківську
таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
банку забороняється надавати
інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена
зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.
Разом з тим, пунктом 3.5 Правил зберігання, захисту,
використання та розкриття банківської таємниці, затверджених
постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006
року № 267 ( z0935-06 ) (z0935-06)
та зареєстрованих в Міністерстві юстиції
України 3 серпня 2006 року за № 935/12809 ( z0935-06 ) (z0935-06)
,
передбачено, що банку забороняється надавати інформацію про
клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах,
договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі
клієнта іншого банку або вимозі, рішенні (постанові) суду.
Враховуючи наведене, інформація про клієнтів іншого банку
може бути надана в разі вказівки про це у рішенні суду.
Звертаючись до суду з заявою, Державна податкова
адміністрація у Запорізькій області відповідно до пунктів 3, 4, 5
ст. 288 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
зазначила особу, щодо якої
вимагається розкриття інформації, яка містить банківську
таємницю, - ПП "Технотранс", обгрунтувала необхідність та
обставини, за яких вимагає розкрити інформацію, а також зазначила
обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську
таємницю, та мету її використання.
Зокрема, заявником було зазначено про необхідність отримання
інформації щодо контрагентів ПП "Технотранс" з метою виявлення
осіб, які могли незаконно включити до податкового кредиту податок
на додану вартість та незаконно відшкодувати його за рахунок
коштів бюджету.
Таким чином, саме для встановлення відповідних осіб -
контрагентів ПП "Технотранс" і звернулася Державна податкова
адміністрація у Запорізькій області до суду з заявою про розкриття
інформації, яка містить банківську таємницю.
Зміст вимог Державної податкової адміністрації у Запорізькій
області та відповідні положення закону залишилися поза увагою й
апеляційного суду, тому є безпідставним його посилання в
обгрунтування відхилення апеляційної скарги як на положення ч. 4
ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ) (2121-14)
, так і на відсутність у заяві Державної податкової
адміністрації у Запорізькій області найменування осіб -
контрагентів ПП "Технотранс".
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення в частині
відмови в задоволенні вимог заяви підлягають скасуванню з
передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої
інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у
Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5
лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області
від 13 червня 2007 року в частині відмови в задоволенні вимог
заяви Державної податкової адміністрації у Запорізькій області
скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - А.Г.Ярема
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.I.Охрімчук
Я.М.Романюк
Ю.Л.Сенін