У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4про усунення перешкод в користуванні
земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися в суд із
позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні
земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди.
Зазначали, що ухвалою апеляційного суду Чернігівської області
від 24 липня 2006 року рішення Деснянського районного суду м.
Чернігова від 11 липня 2005 року в частині спору про поділ
земельної ділянки було скасовано та в цій частині справу
направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Посилаючись на те, що в результаті виконання рішення суду
першої інстанції від 11 липня 2005 року відповідачі по справі
незаконно встановили обмеження щодо використання ними земельної
ділянки, позбавили їх можливості використовувати земельну ділянку
за її призначенням, знищили багатолітні насадження, просили
відновити межі земельної ділянки та відновити право користування
земельною ділянкою, розташованої по вул. 1 Травня, 129 у м.
Чернігові, солідарно стягнути з ОСОБА_3., ОСОБА_4 на їх користь 8
000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 870 грн. судових
витрат.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28
грудня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
Чернігівської області від 15 березня 2007 року, позовні вимоги
ОСОБА_1., ОСОБА_2. задоволені частково: відновлено порядок
користування земельною ділянкою, розташованою по вул. 1 Травня,
129 у м. Чернігові, відповідно до стану, який існував до 11 липня
2005 року, стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4 солідарно на користь
ОСОБА_1. 400 грн. на відшкодування моральної шкоди, 435 грн.
витрат на правову допомогу, 8 грн. 50 коп. судового збору, 7 грн.
50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи, стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2.
400 грн. на відшкодування моральної шкоди, 435 грн. витрат на
правову допомогу, 8 грн. 50 коп. судового збору, 7 грн. 50 коп.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати ухвалені у
справі судові рішення, а справу передати на новий судовий розгляд,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.
Чернігова від 30 вересня 1997 року, залишеним без зміни ухвалою
Чернігівського обласного суду від 11 листопада 1997 року,
визначено порядок користування прибудинковою земельною ділянкою по
вул. 1 Травня, 129 у м. Чернігові між ОСОБА_4 та ОСОБА_2.,
ОСОБА_5., ОСОБА_1.: виділено у користування ОСОБА_4. земельну
ділянку площею 678,3 кв.м., а ОСОБА_2., ОСОБА_5., ОСОБА_1. -
земельну ділянку площею 688,54 кв.м.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11
липня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_3., ОСОБА_3., ОСОБА_4 у
справі за їх позовами до ОСОБА_4, ОСОБА_3. про поділ будинку та
земельної ділянки, задоволені.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня
2006 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11
липня 2005 року в частині спору про поділ земельної ділянки
скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що рішення суду першої
інстанції від 11 липня 2005 року в частині спору про поділ
земельної ділянки скасовано апеляційним судом, а діями
відповідачів щодо зміни меж земельних ділянок позивачам завдано
шкоду, то є підстави для часткового задоволення позовних вимог
ОСОБА_1., ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні земельною
ділянкою та відшкодування моральної шкоди.
З такими висновками суду першої інстанції погодився і
апеляційний суд.
Проте погодитися з такими висновками судів не можна.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
під час
ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце
обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими
доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані
(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для
вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які
правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка
правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи
слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити
між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне
виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування
заходів забезпечення позову.
У порушення зазначених вимог закону суд не з'ясував, яке саме
рішення було ухвалено судом за наслідками повторного вирішення
спору між ОСОБА_3., ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_4, ОСОБА_3. про
поділ будинку та земельної ділянки після скасування апеляційним
судом Чернігівської області 24 липня 2006 року рішення
Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2005 року та
чи вирішувалося судом питання про поворот виконання скасованого
рішення.
Крім того, згідно із ст. 23 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа має
право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок
порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та
стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або
іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких
фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї
самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних
стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи
пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної
особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
моральна
шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її
завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених
частиною другою цієї статті.
Судом, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди
зазначені вимоги закону не враховані, не з'ясовано чи мав місце
факт заподіяння позивачам моральних страждань, в чому полягає
протиправність діяння її заподіювачів, не встановлено наявності
причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями позивачів
та вини останніх у її заподіянні.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення
вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
належним чином не
перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив
конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи і залишив
рішення суду першої інстанції без зміни.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28
грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області
від 15 березня 2007 року скасувати, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін