Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства "Катюша" про поновлення в членах товариства, визнання права користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 5 липня 2007 року,

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до садівничого товариства "Катюша" про поновлення в членах товариства, визнання права користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1986 року він був членом садівничого товариства "Катюша". У грудні 2004 року повивачу стало відомо, що його виключено з членів садівничого товариства "Катюша". Своє виключення з вищевказаного товариства вважає незаконним, просив суд позов задовольнити та стягнути на його користь з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 15 235 грн.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20 березня 2007 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 5 липня 2007 року рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20 березня 2007 року скасовано в частині вимог про стягнення витрат.

Ухвалено в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_1 до садівничого товариства "Катюша" про поновлення в членах товариства, визнання права користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди частково задоволено.

Стягнуто з садівничого товариства "Катюша" на користь ОСОБА_1 на відшкодування вартості будівлі та витрат 1 200 грн., в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2006 року та рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 5 липня 2007 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335- 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя та рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 5 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.