У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2007 р. справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок щомісячних страхових виплат, стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 5 червня 2006 р. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2007 р.,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відділення Фонду), третя особа - Державне підприємство Рудоуправління імені Кірова (далі - ДП РУ ім. Кірова) про перерахунок щомісячних страхових виплат, стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам. У позовній заяві зазначив, що працював підземним підривніком на ДП РУ ім. Кірова і за час роботи отримав ряд професійних захворювань.
Згідно з висновком МСЕК з 29 січня 1996 р. йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково. ДП РУ ім. Кірова призначило йому щомісячні суми у відшкодування шкоди, проте він не згоден з розміром середнього заробітку, виходячи з якого ДП РУ ім. Кірова призначило йому виплати, оскільки вважає, що суми у відшкодування шкоди повинні бути нараховані виходячи із середнього заробітку по шахті за його професією за січень-квітень 1992 р. Крім того, ДП РУ ім. Кірова застосувало не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів по підприємству за його професією, внаслідок чого суми у відшкодування шкоди виплачувались йому не в повному розмірі. Це призвело до того, що відділення Фонду не доплачувало йому страхові виплати. У зв'язку з цим позивач просив стягнути на його користь по 890 грн. 42 коп. щомісячно в рахунок відшкодування шкоди в зв'язку з втратою професійної працездатності з відділення Фонду до наступного перерахунку, заборгованість по страховим виплатам за період з 1 квітня 2001 р. по 1 лютого 2006 р. в сумі 25 409 грн. 56 коп.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 червня 2006 р. позов задоволено. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам у період з 1 квітня 2004 р. по 1 червня 2006 р. в розмірі 25 293 грн. 18 коп., а також грошові виплати в розмірі 995 грн. 17 коп. щомісяця до зміни обставин, що спричинять їх перерахунок або припинення.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2007 р. рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким змінено розміри сум, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_1
У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом були допущені порушення або неправильне застосування норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 5 червня 2006 р. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2007 р. відхилити, а зазначені судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
Ярема А.Г.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.