У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.I.
суддів: Косенка В.Й., Барсукової В.М.,
Балюка М.I., Гуменюка В.I., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
житлово-будівельного кооперативу "Верстатобудівельник-2", ОСОБА_2,
ОСОБА_3, управління житлово-комунального господарства Одеської
міської ради, Одеського міського агентства з приватизації житла,
відкритого акціонерного товариства "Одеський завод
радіально-свердлильних верстатів" про визнання рішень загальних
зборів житлово-будівельного кооперативу "Верстатобудівельник-2"
незаконними, поновлення в членах житлово-будівельного кооперативу,
визнання права власності на квартиру, усунення перешкод у
володінні, користуванні та розпорядженні квартирою, визнання
частково недійсним рішення загальних зборів членів
житлово-будівельного кооперативу "Верстатобудівельник-2" від 3
жовтня 2000 року, визнання недійсним розпорядження УЖКГ Одеської
міської ради та свідоцтва про право власності на квартиру,
виселення, відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами
житлово-будівельного кооперативу "Верстатобудівельник-2" та
ОСОБА_2 й ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області
від 25 травня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 1999 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до
житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК)
"Верстатобудівельник-2", просив поновити його у членах
кооперативу, передати йому трикімнатну квартиру № АДРЕСА_1та
відшкодувати моральну шкоду.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1. просив визнати рішення
загальних зборів ЖБК "Верстатобудівельник-2" від 31 березня 1999
року, від 19 травня 1999 року, від 29 вересня 1999 року
незаконними, поновити його в членах ЖБК "Верстатобудівельник-2",
визнати за ним право власності на квартиру № АДРЕСА_1, вселити з
родиною до вказаної квартири, усунути перешкоди в користуванні
власністю, зобов'язати ОСОБА_2. зняти з вказаної квартири
броньовані двері, визнати частково недійсним рішення загальних
зборів членів ЖБК "Верстатобудівельник-2" від 3 жовтня 2000 року в
частині поділу квартири № АДРЕСА_1ОСОБА_2., визнати недійсним
розпорядження УЖКГ Одеської міської ради від 18 квітня 2002 року №
849, свідоцтво про право власності № 10735 від 18 квітня 2002 року
на ім'я ОСОБА_2., виселити ОСОБА_2. і ОСОБА_3. разом з усіма
членами їх сім'ї та іншими особами, що проживають з ними, із
зазначеної квартири, стягнути з ЖБК "Верстатобудівельник-2" на
відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. та витрати за проведення
судової будівельно-технічної експертизи в сумі 418 грн. 56 коп.
Справа розглядалася неодноразово.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня
2006 року в позові відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 травня
2007 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та у
справі ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Постановлено визнати рішення загальних зборів ЖБК
"Верстатобудівельник-2" від 31 березня 1999 року, від 19 травня
1999 року, від 29 вересня 1999 року про виключення ОСОБА_1. із
членів ЖБК "Верстатобудівельник-2". Визнати за ОСОБА_1. право
власності на трикімнатну квартиру № АДРЕСА_1. Зобов'язати ОСОБА_2.
та ОСОБА_3. не перешкоджати ОСОБА_1у користуванні, володінні та
розпорядженні квартирою № АДРЕСА_1та виселити їх разом з іншими
особами, що проживають з ними, з цієї квартири. Визнати частково
недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК
"Верстатобудівельник-2" від 3 жовтня 2000 року про виділення
ОСОБА_2. квартири № АДРЕСА_1. Визнати недійсним розпорядження УЖКГ
виконавчого комітету Одеської міської ради від 18 квітня 2002 року
№ 849 про оформлення та видачу свідоцтва про право власності на
квартиру в будинку ЖБК "Верстатобудівельник-2" за адресою: м.
АДРЕСА_1, ОСОБА_2. Визнати недійсним свідоцтво про право власності
на квартиру в ЖБК "Верстатобудівельник-2" від 18 квітня 2002 року
№ 10736, видане УЖКГ виконавчого комітету Одеської міської ради на
квартиру № АДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_2. Вселити ОСОБА_1. у квартиру №
АДРЕСА_1. У решті позову відмовити.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду апеляційної
інстанції, ОСОБА_2 і ОСОБА_3., а також ЖБК "Верстатобудівельник-2"
подали до Верховного Суду України касаційні скарги, в яких,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
права й порушення норм процесуального права, просять оскаржуване
судове рішення скасувати та залишити в силі рішення місцевого
суду.
Касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Скасовуючи рішення Малиновського районного суду м. Одеси від
11 липня 2006 року та ухвалюючи в справі нове рішення про часткове
задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1.
був незаконно виключений із членів ЖБК за несплату пайових внесків
і заборгованість за період 1991-1997 роки, у зв'язку із чим має
бути поновлений у членах ЖБК "Верстатобудівельник-2".
Iз матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення
загальних зборів членів ЖБК від 29 квітня 1992 року (т. 1 а.с. 64)
між заводом, ЖБК і ОСОБА_1. був укладений договір про повну
індивідуальну матеріальну відповідальність, яким на ОСОБА_1. був
покладений обов'язок про охорону будівельних матеріалів на
будівельному майданчику ЖБК. У свою чергу адміністрація надавала
йому пільги в виборі поверху та квартири в будинку ЖБК, а завод
повинен був сплатити за нього 75% вартості квартири, за умови, що
ОСОБА_1. буде працювати охоронником не менш двох років (т.1 а.с.
6). Умови вказаного договору ОСОБА_1. було виконано.
Зі змісту висновку судової будівельно-технічної експертизи №
12903 від 7 березня 2003 року вбачається, що внесена заводом у ЖБК
"Верстатобудівельник-2" сума згідно договору № 527/Д від 13 грудня
1991 року й додаткової угоди № 1 від 1 квітня 1995 року в рахунок
пайових внесків ОСОБА_1. складає 45 % і по площі відповідає 37,36
кв. м (т. 1 а.с. 274-283), а отже загальна сума пайових внесків на
ім'я ОСОБА_1. дорівнює 100,90 % та відповідає площі 83,79 кв. м.
Крім того, згідно рішення загальних зборів членів ЖБК
"Верстатобудівельник-2" від 25 січня 1999 року, на місце
звільненого, ОСОБА_1., був прийнятий в якості охоронника ОСОБА_4.
без пільги на вибір поверху й квартири, але із залишенням пільги
по сплаті за квартиру - 25 %, і сплатою 75% ВАТ "ОЗРСВ", що
свідчить про дійсність договору, за яким завод зобов'язався
сплатити за пільговиків 75% вартості квартири (т. 1 а.с. 316-321).
Станом на 1 січня 1998 року ОСОБА_1. серед боржників не
перебував (т. 1 а. с. 207 -208).
Також, апеляційний суд правильно виходив із того, що ОСОБА_1.
має переважне право на отримання обраної ним квартири перед
ОСОБА_2., у зв'язку з чим рішення загальних зборів членів ЖБК
"Верстатобудівельник-2" від 3 жовтня 2000 року в частині виділення
ОСОБА_2. спірної квартири має бути визнано частково недійсним.
У той же час, апеляційний суд визнаючи недійсним свідоцтво
про право власності на квартиру в ЖБК "Верстатобудівельник-2" від
18 квітня 2002 року за № 10736 та розпорядження Управління
житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської
міської ради від 18 квітня 2002 року № 849 обгрунтовано виходив із
того, що останнє видано на підставі п. 4 "Iнструкції про порядок
державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна,
що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб",
затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури
та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121
( z0399-98 ) (z0399-98)
, яка втратила чинність на підставі наказу Державного
комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №
36 від 15 лютого 2002 ( z0209-02 ) (z0209-02)
року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. щодо
відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції
обгрунтовано виходив із того, що позивач не надав суду належних
доказів спричинення йому моральної шкоди.
З огляду на викладене апеляційний суд обгрунтовано скасував
рішення районного суду та ухвалив у справі нове рішення, яким
позов задовольнив частково.
Установлено, і це вбачається з матеріалів справи, що рішення
апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та
процесуального права.
Наведені в касаційних скаргах доводи висновків суду не
спростовують.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскільки доводи касаційних скарг і матеріали справи не дають
підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або
процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування
ухваленого апеляційним судом рішення, колегія суддів вважає за
необхідне відхилити касаційні скарги.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційні скарги житлово-будівельного кооперативу
"Верстатобудівельник-2" та ОСОБА_2 й ОСОБА_3 відхилити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2007
року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді: В.Й. Косенко
М.I. Балюк
В.М. Барсукова
В.I. Гуменюк