Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Ізюмриба" (далі - СЗАТ "Ізюмриба"), третя особа -ОСОБА_2, про зміну формулювання причин звільнення, стягнення заробітку у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою СЗАТ "Ізюмриба" на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2008 року,

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СЗАТ "Ізюмриба" про зміну формулювання причин звільнення, стягнення заробітку у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що 11 липня 2005 року був прийнятий на роботу до СЗАТ "Ізюмриба" трактористом. У період з 21 липня до 5 серпня 2005 року знаходився на лікарняному, згідно з медичним висновком звільнявся від важкої роботи строком на три місяці. При виході на роботу з'ясувалося, що легкої роботи на підприємстві немає, а тому директор запропоновував йому звільнитися. 8 серпня 2005 року ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за

згодою сторін та передав її адміністрації підприємства, після чого до роботи його не допускали.

9 грудня 2005 року ОСОБА_1 отримав поштою трудову книжку та копію наказу від 16 листопада 2005 року про його звільнення на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Посилаючись на те, що за відсутності трудової книжки, а також зважаючи на причини звільнення, а саме за прогул, він зміг працевлаштуватися лише 8 серпня 2006 року, позивач просив змінити формулювання причин звільнення на п. 1 ст. 36 КЗпП України, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 13 березня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2008 року зазначене рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано незаконним звільненняОСОБА_1 з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України без поновлення його на роботі; стягнуто із СЗАТ "Ізюмриба" на користьОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3 720 грн.; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі СЗАТ "Ізюмриба" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, просив зобов'язати відповідача змінити формулювання причин його звільнення з п. 4 ст. 40 КЗпП України на п. 1 ст. 36 КЗпП України, стягнути на свою користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції.

За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційний суд на зазначені вимоги цивільного процесуального законодавства уваги не звернув, не визначився з тим, які саме вимоги та з яких підстав заявляв ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом, і ухвалив рішення, яким визнав незаконним звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та стягнув на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, вийшовши за межі позовних вимог, заявлених ОСОБА_1. у суді першої інстанції.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню як таке, що постановлено з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Ізюмриба" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2008 року скасувати.

Справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.