У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Прокопчука Ю.В.,
Костенка А.В., Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про виділ у користування частини земельної ділянки, за
касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва
від 14 грудня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2004 року позивач звернувся в суд із вищевказаним
позовом посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на
спадщину, посвідченого Першою держнотконторою, реєстраційний №
2-7н-9132 від 23 липня 1987 року і договору дарування посвідченого
Дев'ятою Київською держнотконторою, реєстраційний № 10с-497 від 14
квітня 1995 року, він є власником 2/5 частин будинку АДРЕСА_1.
Власником інших 3/5 частини будинку АДРЕСА_1 є відповідачка на
підставі договору купівлі-продажу посвідченого Дев'ятого Київською
держнотконторою від 25 вересня 1996 року. Згідно рішення №718 від
7 червня 1955 року виконавчого комітету Київської міської ради
депутатів трудящих "Про висновки обміру земель в забудованих
кварталах Кагановичського району" за землекористувачами АДРЕСА_2
зареєстровано 800 кв. м та залишено в тимчасове користування 39
кв. м., що також підтверджується планом земельної ділянки. Позивач
неодноразово намагався вирішити питання з відповідачкою про
користування земельною ділянкою, однак згоди не було знайдено тому
просив суд позов задовольнити.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 4 квітня
2006 року позов задоволено. Визначено порядок користування
земельною ділянкою АДРЕСА_1, згідно варіанту №1 висновку судової
будівельно-технічної експертизи №8258 від 30 січня 2006 року.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2006 року
відмовлено ОСОБА_2 в поновленні стоку на подачу заяви про
апеляційне оскарження та на подачу апеляційної скарги на рішення
Солом'янського районного суду м. Києва від 4 квітня 2006 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. ставить питання про скасування
судової ухвали з підстав порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне
оскарження рішення суду першої інстанції та залишаючи її
апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив
з відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне
оскарження.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не
можна.
Відповідно до вимог ст. 73 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, у разі
поважності причин пропуску строку суд може поновити пропущений
строк.
Заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне
оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4
квітня 2006 року ОСОБА_2 посилалась на поважність причин такого
пропуску, у тому числі на своє захворювання.
Суд апеляційної інстанції не дав зазначеним фактам та доводам
заявниці належної оцінки з точки зору дотримання нею права на
доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та
основоположних свобод.
Згідно п. 2-1 Розділу ХI Прикінцеві та перехідні положення
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
у протоколі судового засідання
відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій
послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при
вчиненні окремої процесуальної дії. У протоколі судового засідання
зазначаються час початку судового засідання або проведення окремої
процесуальної дії, час закінчення судового засідання в даній
справі та інше.
З протоколу судового засідання від 4 квітня 2006 року
убачається порушення цих вимог, оскільки не вказано о якій годині
було продовжено судове засідання, о якій годині суд видалився до
нарадчої кімнати і о якій годині після виходу з нарадчої кімнати
було проголошено рішення.
В доводах касаційної скарги скаржниця зазначає, що судове
засідання було розпочато о 17 годині 4 квітня 2006 року, а рішення
було проголошено 5 квітня 2006 року, а тому строк на подачу заяви
про апеляційне оскарження вказаного рішення закінчувався 15 квітня
2006 року.
Частиною 3 ст. 70 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
передбачено, що в
разі, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи
неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий
день.
Також з доводів касаційної скарги вбачається, що 17 квітня
2006 року після закінчення прийому громадян ОСОБА_2 подала до
Солом'янського районного суду м. Києва заяву про апеляційне
оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4
квітня 2006 року, яку зареєстровано 18 квітня 2006 року. Останнім
днем для подачі заяви було 15 квітня 2006 року - це субота, 16
квітня 2006 року - неділя, тому останнім днем було 17 квітня 2006
року і, відповідно, заяву про апеляційне оскарження було подано у
встановлений законом строк, апеляційну скаргу подано 6 травня 2006
року, тобто теж у встановлений законом строк.
Висновок апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі про те, що
ОСОБА_2 не наведено будь-яких причин, які можна було б визнати
поважними пропуску строку на апеляційне оскарження є
необгрунтованим і передчасним, зробленим з порушенням вимог ч. 3
ст. 294 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
без перевірки доводів ОСОБА_2
За таких обставин, ухвала Апеляційного суду м. Києва від 14
грудня 2006 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду
апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку
на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м.
Києва від 4 квітня 2006 року.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2006 року
скасувати, а питання про поновлення строку на апеляційне
оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4
квітня 2006 року передати на розгляд до суду апеляційної
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: I.С. Берднік
А.В. Костенко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка