У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Берднік I.С., Прокопчука Ю.В.,
Костенка А.В., Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
Міжрегіональної Академії управління персоналом до ОСОБА_1 про
усунення перешкод у користуванні майномта за зустрічним позовом
ОСОБА_1до Міжрегіональної Академії управління персоналом, треті
особи: ОСОБА_2, відкрите акціонерне товариство "Темп", Хмельницьке
бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на
частину приміщення, за касаційною скаргою Міжрегіональної Академії
управління персоналом на рішення апеляційного суду Хмельницької
області від 27 квітня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2006 року Міжрегіональна Академія управління
персоналом (далі - МАУП) звернулась у суд із позовом до ОСОБА_1.
про усунення перешкод у користуванні майном.
Позивач зазначав, що згідно з договором купівлі-продажу від 6
лютого 2003 року МАУП придбала у відкритого акціонерного
товариства "Темп" (далі - ВАТ "Темп") приміщення
адміністративно-побутового корпусу № 2 загальною площею 7 634 кв.
м, що розташоване за адресою:м. Хмельницький, проспект Миру,
99/101.
ОСОБА_1. є власником іншої частини цього приміщення площею
23, 8 кв. м, яке перейшло до неї від ОСОБА_2. на підставі договору
дарування від 17 липня 2003 року.
12 липня 2006 року під час перевірки виконання плану заходів
протипожежного захисту було виявлено, що ОСОБА_1. самовільно
захопила коридори, які визначені в експлікації технічного паспорта
як приміщення 21 та 22, і є власністю МАУП, унаслідок чого площа
належного відповідачці приміщення збільшилась з 23,8 кв. м до 30,2
кв. м.
Посилаючись на те, що вказані приміщення 21 та 22 є власністю
МАУП, а ОСОБА_1. в добровільному порядку відмовляється звільнити
зайняті коридори, позивач просив витребувати у відповідачки
приміщення 21 та 22, зобовгязати відповідачку усунути незаконні
роботи щодо зміни планування території.
У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернулась із зустрічним
позовом до МАУП, треті особи: ОСОБА_2., ВАТ "Темп", Хмельницьке
бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на
площу приміщень коридорів, що дорівнює різниці між площею 30, 2
кв. м, якою вона фактично користується, і площею 23, 8 кв. м,
указаною в договорі дарування від 17 липня 2003 року; про
зобовгязання МАУП не чинити перешкод у користуванні цим
приміщенням
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької
області від 17 січня 2007 року позовні вимоги МАУП задоволено та
зобов'язано ОСОБА_1. знести облаштовану перегородку проходу
коридорами, визначеними в експлікації під № 21 та № 22, у
приміщення належного МАУП гуртожитку, що знаходиться в будинку №
101-а по просп. Миру в м. Хмельницькому, звільнити ці коридори та
не чинити МАУП перешкод у користуванні ними. Зустрічні позовні
вимоги ОСОБА_1. залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1. на
користь МАУП 836 грн. судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 27 квітня
2007 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької
області від 17 січня 2007 року скасовано. У задоволенні позовних
вимог МАУП відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1.
задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1. право власності на нежиле
побутове приміщення в будинку № 99/101 по просп. Миру в м.
Хмельницькому загальною площею 30,2 кв. м, до складу якого входять
коридори 1 та 2. Позовні вимоги ОСОБА_1. про усунення перешкод у
користуванні нерухомим майном залишено без задоволення.
У касаційній скарзі МАУП, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм матеріального та процесуального права,
просить рішення апеляційного суду Хмельницької області від 27
квітня 2007 року скасувати й залишити в силі рішення Хмельницького
міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2007 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, стосуватися,
зокрема, питань : чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися
вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які
правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка
правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом установлено, що 6 лютого 2003 року між ВАТ "Темп" та
МАУП було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким МАУП
придбало в товариства приміщення адміністративно-побутового
корпусу № 2 загальною площею 7 634 кв. м, що розташоване за
адресою : м. Хмельницький, просп. Миру, 99/101.
При цьому сторони домовились, що оплату придбаних приміщень
МАУП буде проводити поетапно, згідно з графіком проведення оплати,
до 30 червня 2004 року, а після повного розрахунку сторони
складають акт приймання-здавання цього приміщення.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 10 лютого 2003
року ОСОБА_2. купив у ВАТ "Темп" приміщення
адміністративно-побутового корпусу № 2 по просп. Миру, 99/101 у м.
Хмельницькому загальною площею 23, 8 кв. м, яке 17 липня 2003 року
на підставі договору подарував ОСОБА_1.
Фактично ОСОБА_1. користується площею 30, 2 кв. м нежитлового
побутового приміщення адміністративно-побутового корпусу № 2 по
просп. Миру, 99/101 в м. Хмельницькому.
Задовольняючи позовні вимоги МАУП про зобовгязання ОСОБА_1.
знести облаштовану перегородку проходу спірними коридорами,
звільнити ці приміщення, не чинити МАУП перешкод у користуванні
ними та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог
ОСОБА_1.; суд першої інстанції виходив із того, що спірні
приміщення коридорів були продані МАУП на підставі договору
купівлі-продажу від 6 лютого 2003 року, а ОСОБА_1. не довела свого
права власності на ці приміщення, оскільки в договорі
купівлі-продажу від 10 лютого 200 року, укладеному між ВАТ "Темп"
та ОСОБА_2., не зазначено, які ж конкретно приміщення
адміністративно-побутового корпусу були придбані ОСОБА_2., а
додана до цього договору технічна характеристика сфальсифікована
посадовими особами Хмельницького БТI.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в
задоволенні позову МАУП, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. про
визнання права власності; суд апеляційної інстанції вважав, що
різниця в розмірах площ, належних ОСОБА_1., визначених експертом
та зазначених у договорі дарування, не є підставою для задоволення
позовних вимог МАУП, а позовні вимоги ОСОБА_1. про визнання права
власності на спірні коридори підлягають задоволенню на підставі
ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Проте погодитись із такими висновками судів не можна,
оскільки як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції
дійшли своїх висновків у порушення ст. ст. 10, 214 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, без всебічного і повного згясування обставин справи;
без встановлення, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися
вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які
правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка
правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до висновку № 27 судової будівельно-технічної
експертизи від 25 грудня 2006 року фактичний розмір та площа 30, 2
кв. м, якими користується ОСОБА_1., не відповідають розміру та
площі (23, 8 кв. м) приміщень, зазначеним у договорі дарування цих
приміщень, укладеному 17 липня 2003 року між ОСОБА_2. і ОСОБА_1.
Разом з тим згідно з актом приймання-передачі від 14 червня
2004 року придбаних МАУП за договором від 6 лютого 2003 року
приміщень загальна площа переданих Академії приміщень на першому
поверсі адміністративно-побутового корпусу складає 2 360, 9 кв. м.
Доповненнями до акта від 14 червня 2004 року про деталізацію
приміщень адміністративно-побутового корпусу № 2, що були передані
МАУП за договором купівлі-продажу від 6 лютого 2003 року.
Встановлено, що МАУП були передані й приміщення коридорів 21 та
22.
Після проведеної МАУП реконструкції купленого приміщення
рішенням № 44 виконавчого комітету Хмельницької міської Ради від 8
червня 2006 року було затверджено акт державної приймальної
комісії, ці приміщення були прийняті в експлуатацію як навчальний
заклад МАУП та її гуртожиток на 130 місць.
При цьому судами взагалі не встановлено, який став розмір
реконструйованого приміщення першого поверху після проведеної
реконструкції, чи ввійшли до нього приміщення спірних коридорів.
Крім того, судами не встановлено причину збільшення розміру
приміщення адміністративно-побутового корпусу № 2 до 30, 2 кв. м,
яким фактично користується ОСОБА_1. порівняно з розміром, указаним
у договорі дарування від 17 липня 2003 року.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що приміщення
спірних коридорів 21 та 22 узагалі не передавались МАУП згідно з
актом приймання-передачі від 14 червня 2004 року, що до складу
реконструйованого МАУП приміщення було помилково включено й
приміщення площею 23, 8 кв. м, яке належало ОСОБА_1., не
грунтується на матеріалах справи.
Оскільки пояснення сторін належним чином не були перевірені
ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції,
ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню як
постановлені з порушенням норм процесуального права, яке могло
призвести до неправильного вирішення справи, з направленням справи
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Міжрегіональної Академії управління
персоналом задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 27 квітня
2007 року та рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17
січня 2007 року скасувати.
Справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: I.С. Берднік
А.В. Костенко
Ю.В.Прокопчук
М.П. Пшонка