У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     3 грудня 2007 року     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     Охрімчук Л.I., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_6, про встановлення
факту проживання  однією  сім'єю,  визнання  недійсним  спадкового
договору, визнання права  користування  квартирою  та  за  позовом
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про  визнання  права
на  спадкування  за  законом,  визнання  заповіту   нікчемним   та
спадкового договору невиконаним, за касаційною скаргою ОСОБА_1  на
рішення апеляційного суду Харківської області від 16  серпня  2007
року,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом  до
ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю,  визнання
недійсним  спадкового  договору,   визнання   права   користування
квартирою.
 
     Зазначала, що 15 років проживала з ОСОБА_7 однією сім'єю, без
реєстрації шлюбу у встановленому законом порядку.
 
     У 2004 році їй стало  відомо  про  те,  що  ОСОБА_7  уклав  з
відповідачкою спадковий договір, відповідно до  якого  після  його
смерті ОСОБА_2 набуває право власності на квартиру АДРЕСА_1
 
     У IНФОРМАЦIЯ_1 року ОСОБА_7 помер.
 
     Посилаючись на те, що вона, як член сім'ї ОСОБА_7, вела з ним
спільне господарство, користувалася квартирою,  за  спільні  кошти
вони сплачували квартплату та комунальні послуги, вона здійснювала
догляд за  ОСОБА_7,  а  ОСОБА_2  своїх  зобов'язань  за  спадковим
договором не виконувала, просила встановити факт проживання однією
сім'єю з ОСОБА_7, визнати недійсним спадковий  договір,  укладений
між  ОСОБА_7  та  ОСОБА_2,  визнати  за  нею  право   користування
квартирою АДРЕСА_1
 
     ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися  в  суд  із  позовом  до
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права  на  спадкування  за  законом,
визнання заповіту нікчемним та спадкового договору невиконаним.
 
     Зазначали, що ОСОБА_7 був їх братом і  відповідно  до  закону
вони є його спадкоємцями II черги.
 
     Посилаючись на зазначені обставини та на те,  що  ОСОБА_2  не
виконала свої зобов'язання за спадковим договором, просили визнати
за ними право на спадкування за законом, визнати заповіт нікчемним
та спадковий договір невиконаним.
 
     Рішенням Київського районного суду м. Харкова від  21  червня
2007  року  позовні  вимоги  ОСОБА_1  задоволені,  у   задоволенні
позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.
 
     Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16  серпня
2007 року рішення Київського районного  суду  м.  Харкова  від  21
червня 2007 року  скасовано  та  ухвалено  нове  рішення,  яким  у
задоволенні позовних  вимог  ОСОБА_1  відмовлено,  позовні  вимоги
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволені частково:  визнано  нікчемним
заповіт, складений ОСОБА_7 24 травня 2004 року на користь ОСОБА_1,
визнано невиконаними умови  спадкового  договору,  укладеного  між
ОСОБА_7  та  ОСОБА_2  25  червня  2005  року,  визнано  у  порядку
спадкування за законом за ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5  право  на  j
частину квартири АДРЕСА_1 за кожною.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить   скасувати   рішення
апеляційного суду, а рішення  суду  першої  інстанції  залишити  в
силі,  посилаючись  на   неправильне   застосування   судом   норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
 
     Згідно із ч. 2 ст. 324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
 
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.
 
     Встановлено  й  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржуване   судове   рішення   ухвалено   з   додержанням   норм
матеріального  та  процесуального  права,  а  доводи  скарги   цих
висновків не спростовують.
 
     Відсутні  й  передбачені  ст.  338  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
 
     Ураховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
 
     Керуючись статтями 332, 336,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
 
     Рішення апеляційного суду Харківської області від  16  серпня
2007 року залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Судді:
 
 
 
     Л.I. Охрімчук
 
 
 
     Є.Ф. Левченко Ю.Л. Сенін