У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     28 листопада 2007 року
 
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого
     Гнатенка А.В.,
 
     суддів:
     Балюка М.I., Барсукової В.М.,
     Гуменюка В.I., Косенка В.Й.,-
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго" про оскарження дій  посадової  особи  і
про   захист   прав   споживачів   та   зустрічним   позовом   ВАТ
"Енергопостачальна  компанія  "Дніпрообленерго"  до  ОСОБА_1   про
відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ВАТ  "Енергопостачальна
компанія  "Дніпрообленерго"  на  рішення  колегії  суддів  судової
палати у цивільних  справах  апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 12 жовтня 2006 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У липні  2004  року  ОСОБА_1  звернулася  в  суд  з  указаним
позовом, в якому просила визнати незаконними та  скасувати  акт  №
00022148  від  16  червня  2004  року  про  порушення  нею  Правил
користування   електричною   енергією,   складений    працівниками
Павлоградського міського району електричних  мереж,  і  рахунок  №
00022148 від 28 червня 2004 року  про  зобов'язання  сплатити  970
гривень  32  копійки,   посилаючись   на   те,   що   не   вчиняла
позаоблікового споживання електричної енергії.
 
     У  листопаді  2004  року  ВАТ   "Енергопостачальна   компанія
"Дніпрообленерго" звернулося в суд із зустрічним позовом, в  якому
просило  стягнути  609  гривень  23  копійки  збитків,  заподіяних
безобліковим споживанням електричної енергії, посилаючись  на  те,
що 16  червня  2004  року  працівниками  Павлоградського  міського
району електричних мереж було виявлено самовільне  підключення  до
електромережі споживача ОСОБА_1 і відповідно  до  складеного  акта
нараховано до сплати 970 гривень 32 копійки.  Крім  того,  заявник
указував, що між сторонами  21  серпня  2004  року  було  укладено
договір  про  погашення  заборгованості  за  електричну   енергію,
відповідно до якого ОСОБА_1 сплачено 361 гривню 09 копійок.
 
     Справа судами розглядалася неодноразово.
 
     Останнім   рішенням   Павлоградського   міськрайонного   суду
Дніпропетровської області від 5 червня  2006  року  в  задоволенні
первісного  позову  відмовлено.   Зустрічний   позов   задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1  на  користь  ВАТ  "Енергопостачальна  компанія
"Дніпрообленерго" 87 гривень 05 копійок недоплаченої суми  збитків
та 51 гривню судових витрат.
 
     Рішенням колегії суддів судової палати  у  цивільних  справах
апеляційного суду Дніпропетровської області  від  12  жовтня  2006
року вказане рішення  суду  першої  інстанції  скасовано.  Визнано
незаконними дії посадових  осіб  ВАТ  "Енергопостачальна  компанія
"Дніпрообленерго" щодо складання Акта №  00022148  від  16  червня
2004 року й нарахування збитків  на  рахунок  №  00022148  від  28
червня  2004  року  та  скасовано  вказаний  акт  і   рахунок.   У
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
 
     ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"  звернулося
до Верховного Суду України з касаційною скаргою,  в  якій  просить
скасувати  рішення  суду  апеляційної  інстанції,  посилаючись  на
порушення  судом  норм   процесуального   права   та   неправильне
застосування норм матеріального права.
 
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Суд першої інстанції, відмовляючи  в  задоволенні  первісного
позову й задовольняючи зустрічний позов про стягнення недоплаченої
суми відшкодування заподіяних збитків, виходив із того, що ОСОБА_1
як споживач повинна нести  відповідальність  за  шкоду,  заподіяну
безобліковим використанням електричної енергії.
 
     Апеляційний суд, скасовуючи вказане рішення  місцевого  суду,
задовольняючи позовні вимоги  щодо  визнання  недійсним  акта  про
порушення  Правил  користування  електроенергією   та   розрахунку
збитків до нього й відмовляючи в  задоволенні  зустрічного  позову
про стягнення недоплаченої суми відшкодування заподіяних  збитків,
виходив із того, що факту безоблікового споживання  електроенергії
встановлено  не  було,  крім  того,  акт  про   порушення   Правил
користування електричною енергією є недійсним, оскільки підписаний
лише двома представника енергопостачальної організації.
 
     Проте  з  такими  висновками   суду   апеляційної   інстанції
погодитись не  можна,  оскільки  суд  дійшов  їх  із  неправильним
застосуванням  норм  матеріального  права  та  з  порушенням  норм
процесуального права.
 
     Згідно  з  положеннями  ч.  2  п.  53   Правил   користування
електричною  енергією  для  населення,   затверджених   постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  26  липня  1999  року  №   1357
( 1357-99-п ) (1357-99-п)
         та ч. 4  п.  6.41  Правил  користування  електричною
енергією, затверджених постановою Національної  комісії  з  питань
регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №  28
( z0417-96 ) (z0417-96)
        , у разі  відмови  споживача  підписати  акт  в  ньому
робиться запис про відмову. У цьому разі акт  вважається  дійсним,
якщо  він  підписаний   не   менше   ніж   трьома   уповноваженими
представниками       постачальника       електричної       енергії
(електропередавальної організації).
 
     З матеріалів справи  вбачається,  що  предметом  спору  стала
правомірність складання акта  про  порушення  Правил  користування
електричною енергією працівниками ВАТ "Енергопостачальна  компанія
"Дніпрообленерго" та стягнення за  зустрічним  позовом  заподіяних
унаслідок безоблікового використання електроенергії  збитків.  При
цьому споживач не  відмовляла  від  підписання  зазначеного  акта,
уклала  з  енергопостачальною  компанію  договір   про   погашення
заборгованості за  спожиту  поза  обліком  електричну  енергію  та
виплатила значну її частину.
 
     Акт  про  порушення   правил   користування   електроенергією
складений    працівниками    ВАТ    "Енергопостачальна    компанія
"Дніпрообленерго",  які  діяли  як  посадові  особи,  на  підставі
відповідних положень указаних вище Правил.
 
     Оскільки місцевий суд,  відмовляючи  в  задоволенні  позовних
вимог   ОСОБА_1   і   задовольняючи    позов    енергопостачальної
організації, правильно  встановив  факт  безоблікового  споживання
електроенергії, тому передбачених ст. 309 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстав  для  скасування  рішення   суду   першої   інстанції   та
задоволення первісного позову й відмови в задоволенні  зустрічного
позову в суду апеляційної інстанції не було.
 
     За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає
скасуванню із залишенням у силі рішення суду  першої  інстанції  з
підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 336, 339, 344 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
 
     колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити.
 
     Рішення колегії суддів судової  палати  у  цивільних  справах
апеляційного суду Дніпропетровської області  від  12  жовтня  2006
року скасувати,  а  рішення  Павлоградського  міськрайонного  суду
Дніпропетровської області від 5  червня  2006  року  залишити  без
змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     А.В. Гнатенко
 
     Судді:
 
 
 
     М.I. Балюк
 
 
 
     В.М. Барсукова
 
 
 
     В.I. Гуменюк
 
 
 
     В.Й. Косенко