Р I Ш Е Н Н Я
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     28 листопада 2007 року
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого
 
     Патрюка М.В.,
 
     суддів:
     Берднік I.С., Пшонки М.П.,, Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України в м. Першотравенську про стягнення одноразової допомоги за
стійку втрату працездатності, пов'язану  з  повторним  ушкодженням
здоров'я, за касаційною  скаргою  відділення  виконавчої  дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в м. Першотравенську на рішення
Першотравенського міського суду Дніпропетровської області  від  30
березня 2007 року  та  ухвалу  колегії  суддів  судової  палати  у
цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області  від
24 травня 2007 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     ОСОБА_1  звернувся  в  суд  із  позовом   про   стягнення   з
відповідача одноразової допомоги  у  зв'язку  зі  стійкою  втратою
працездатності, пов'язаною з повторним ушкодженням здоров'я.  Свої
позовні  вимоги  обгрунтовував  тим,  що  він  працював  на  шахті
"Степова"  ВАТ  "Павлоградвугілля"  з  1981  року  до  2005   року
заступником начальника дільниці. Згідно з висновком  МСЕК  від  13
грудня 1995 року йому  вперше  встановлено  20  %  стійкої  втрати
професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням -
кохлеарний неврит. Висновком МСЕК від 1 березня 2007 року  ОСОБА_1
повторно   -   первинно   встановлено   65%   утрати   професійної
працездатності, з яких: 45%  -  вперше  у  зв'язку  з  професійним
захворюванням та трудовим каліцтвом з діагнозом деформуючий артроз
ліктьових та колінних суглобів; 10  %  -  у  зв'язку  з  діагнозом
пиловий бронхіт та 10 % - у зв'язку з травмою поперекового відділу
хребта.   Постановою   відділення   виконавчої   дирекції    Фонду
загальнообов'язкового  державного  соціального   страхування   від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України в м. Першотравенську від 21 березня 2007  року  йому  було
нараховано одноразову допомогу за  різницю  45  %  стійкої  втрати
працездатності між першим та другим страховими випадками в розмірі
175 963 грн. 50 коп., яку обмежено до виплати  -  31  500  грн.  У
зв'язку з цим ОСОБА_1 вважає, що йому повинна бути  нарахована  та
виплачена одноразова допомога в повному обсязі в розмірі  144  463
грн. 50 коп.
 
     Рішенням Першотравенського  міського  суду  Дніпропетровської
області від 30 березня  2007  року,  залишеним  без  змін  ухвалою
колегії суддів судової палати  у  цивільних  справах  апеляційного
суду Дніпропетровської області від  24  травня  2007  року,  позов
ОСОБА_1 задоволено  частково.  Стягнуто  з  відділення  виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  на
виробництві   та   професійних   захворювань    України    в    м.
Першотравенську  на  користь  ОСОБА_1  144  463   грн.   50   коп.
недоплаченої суми одноразової допомоги.
 
     Не погоджуючись із ухваленими у справі рішеннями,  відділення
виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань  України  в  м.
Першотравенську звернулося до Верховного Суду України з касаційною
скаргою,  в  якій  просить  скасувати   оскаржувані   рішення   та
постановити нове рішення, яким  відмовити  в  задоволенні  позову,
посилаючись на  порушення  судами  норм  процесуального  права  та
неправильне застосування норм матеріального права.
 
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Задовольняючи позовні  вимоги,  суди  першої  та  апеляційної
інстанцій виходили з того, що абз. 2 ч. 2 ст.  34  Закону  від  23
вересня 1999 року №  1105-ХIV  "Про  загальнообов'язкове  державне
соціальне страхування від  нещасного  випадку  на  виробництві  та
професійного захворювання, які спричинили  втрату  працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
         (далі - Закон № 1105-ХIV  ( 1105-14 ) (1105-14)
        )  не  передбачає
обмеження  суми  одноразової   допомоги   чотирикратним   розміром
граничної суми заробітної плати.
 
     Проте цей висновок зроблено з порушенням  норм  матеріального
права.
 
     Так,  ст.  34  Закону  №  1105-ХIV  ( 1105-14 ) (1105-14)
           регламентує
нарахування  щомісячних  страхових  виплат  та  інших  виплат   на
відшкодування шкоди.
 
     Частина 2 ст.  34  цього  ж  Закону  №  1105-ХIV  ( 1105-14 ) (1105-14)
        
встановлює  порядок  нарахування  одноразової  страхової   виплати
потерпілому у разі  стійкої  втрати  працездатності,  установленої
МСЕК.
 
     Абзац 2 ч. 2 цієї статті визначає порядок перерахування  суми
одноразової  страхової  допомоги  потерпілому   при   встановленні
іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням
іншої професійної  хвороби  або  іншого  каліцтва,  пов'язаного  з
виконанням   трудових    обов'язків,    установленого    повторним
обстеженням МСЕК.
 
     При цьому в  абз.  1  ч.  2  статті  встановлено,  що  розмір
одноразової виплати не може  перевищувати  чотирикратного  розміру
страхової суми заробітної  плати  (доходу),  з  якої  справляються
внески до Фонду соціального страхування від нещасного  випадку  на
виробництві, а ч. 2 цієї статті такого обмеження не  містить.  Але
враховуючи, що абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
         не
є спеціальною нормою стосовно абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону та в цьому
абзаці  не  встановлюються   нові   правила   визначення   розміру
одноразової  допомоги,  а  лише  регулюється  порядок  перерахунку
розміру раніше призначеної страхової виплати, обмеження граничного
розміру одноразової страхової виплати, установлене абз. 1 ч. 2 ст.
34 Закону № 1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
        , повинно  застосовуватись  і  при
перерахунку розміру допомоги при  повторному  встановленні  вищого
ступеня втрати стійкої працездатності.
 
     За таких обставин колегія суддів  вважає,  що  при  вирішенні
справи судами неправильно застосовані норми  матеріального  права,
тому ухвалені у справі  судові  рішення  підлягають  скасуванню  з
ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                         в и р і ш и л а:
 
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України в м. Першотравенську задовольнити.
 
     Рішення  Першотравенського  міського  суду  Дніпропетровської
області від 30 березня 2007 року та ухвалу колегії суддів  судової
палати у цивільних  справах  апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 24 травня 2007 року скасувати.
 
     Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову  ОСОБА_1  до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України в м. Першотравенську про стягнення одноразової допомоги за
стійку втрату працездатності, пов'язану  з  повторним  ушкодженням
здоров'я, відмовити.
 
     Рішення набирає законної сили з  моменту  його  оголошення  й
оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     М.В. Патрюк
 
     Судді:
 
 
 
     I.С. Берднік
 
 
 
     А.В. Костенко
 
 
 
     Ю.В. Прокопчук
 
 
 
     М.П. Пшонка