Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя до ОСОБА_1, треті особи: архітектурно-будівельна інспекція Севастопольської міської державної адміністрації,ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованої будівлі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 10 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2008 року,

У квітні 2007 року прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя пред'явив у суді позов до ОСОБА_1, третя особа - архітектурно-будівельна інспекція Севастопольської міської державної адміністрації про знесення самовільно збудованої споруди.

Посилаючись на здійснення відповідачкою будівництва прибудови до квартири без дозволу на право виконання робіт та порушення цим прав інших осіб, просив зобов'язати її знести протягом місяця самовільно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 10 грудня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2008 року, позов задоволено, зобов'язано ОСОБА_1 знести самовільно збудовану прибудову-коридор літ "а1" розміром 9,9 кв.м до частини квартириАДРЕСА_1протягом одного місяця, стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора та зобов'язуючи ОСОБА_1 знести самочинно перебудований коридор, судові інстанції виходили з того, що відповідачка в порушення вимог ч. 4 ст. 376 ЦПК України на прибудинковій території за зазначеною адресою провела реконструкцію старого коридору, чим порушила права сусіда ОСОБА_2

Проте погодитися з такими висновками судів не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України, якщо власник ( користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Судом установлено, що згідно з договором ОСОБА_1 є власницею 11/50 часток житлового будинку (квартира АДРЕСА_1, до якої входить коридор 1 площею 6,3 кв.м. Указаний коридор перебудований і його площа складає 9,9 кв.м. ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки, на якій розташовано будинок, на підставі державного акта на право постійного користування від 9 січня 1998 року.

Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалася на те, що спірна прибудова, а саме коридор, є її власністю, розташована на земельній ділянці належного цільового призначення. Зазначена прибудова була старою, тому ОСОБА_1 за власні кошти її обновила, зміцнивши стіни, збільшивши площу до 9, 9 кв.м, і зареєструвала право власності на реконструйовану прибудову.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 201- 213 ЦПК України належним чином пояснень ОСОБА_1 не перевірив, не встановив та не зазначив у рішенні, яким чином порушено права інших співвласників жилого будинку та користувачів земельної ділянки

Крім того, при вирішенні позовних вимог прокурора в інтересах Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя на підставі наведених у судових рішеннях вимог закону суди на порушення ст. 3 ЦПК України не в повній мірі з'ясували, на захист чиїх порушених прав та інтересів було пред'явлено позов.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги й не зазначив в ухвалі обставин, які спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин постановлені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 10 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.