У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 листопада 2007 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого
     Патрюка М.В.,
 
     суддів:
     Берднік I.С., Костенка А.В.,
 
     Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П.,-
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1до
ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про поділ  жилого  будинку
та земельної ділянки; за зустрічним позовом  ОСОБА_2  до  ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про  поділ  будинку  в  натурі,  за
касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду м. Києва від
4 червня 2007 року,
 
     в с т а н о в и л а :
 
     У травні 2002 року ОСОБА_1 звернулася в  суд  із  позовом  до
ОСОБА_2про поділ жилого будинку та земельної ділянки.
 
     Зазначала, що їй та ОСОБА_2 яка є відповідачем у  справі,  на
праві спільної приватної власності належить по S частині  будинку,
який знаходиться на АДРЕСА_1, загальною площею 75,  6  кв.  м.  та
земельна ділянка площею 0, 0894 га. В  її  користуванні  перебуває
частина будинку, а саме: кімнати
 
     1 - 9 та 1 - 10, які значно  менші  ніж  S  частина  будинку,
земельною ділянкою вона не користується.
 
     У грудні 2002  року  позивачка  уточнила  позовні  вимоги  та
просила суд поділити будинок згідно з  першим  варіантом  висновку
судової будівельно - технічної експертизи № 4413 від 11  листопада
2002 року.
 
     У липні 2006 року ОСОБА_5в  інтересах  ОСОБА_2подав  до  суду
зустрічний позов про поділ будинку в натурі.
 
     Справа судами розглядалася неодноразово.
 
     Останнім рішенням Голосіївського районного суду м. Києва  від
8 листопада 2006 року позов ОСОБА_1  до  ОСОБА_2про  поділ  жилого
будинку  та  земельної  ділянки  задоволено.  Зобов'язано  ОСОБА_1
виконати роботи щодо переобладнання будинку. Стягнуто  із  ОСОБА_1
на користь ОСОБА_2у  рахунок  компенсації  за  надлишок  виділеної
частки в праві власності на жилий будинок 3 212  грн.  Стягнуто  з
ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 вартість експертизи в сумі 411  грн.  90
коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 135 грн.  63  коп.,
оплату послуг адвоката в сумі 500 грн., а всього: 1  047  грн.  53
коп. Зустрічний позов ОСОБА_2до ОСОБА_1 про поділ будинку в натурі
залишено без задоволення.
 
     Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23  лютого
2007 року виправлено арифметичну помилку в рішенні  Голосіївського
районного суду м. Києва від 8 листопада 2006 року, у тексті  та  в
резолютивній частині рішення зазначено:  стягнуто  із  ОСОБА_1  на
користь ОСОБА_1 у рахунок компенсації за надлишок виділеної частки
в праві власності на жилий будинок 1  350  грн.  50  коп.  замість
раніше зазначеної суми 3 212 грн. Внесено зміни до шостого  абзацу
резолютивної  частини  рішення:  в  абзаці  зобов'язано  позивачку
ОСОБА_1  для  переобладнання.  одноквартирного  будинку   АДРЕСА_1
виконати такі роботи: 1) демонтувати перегородку  між  приміщенням
комори  та  котельної  в  підвалі;  2)  улаштувати  перегородку  в
приміщенні комори посередині  підвалу;  зазначені  пункти  1  і  2
замінити на пункти: 1) закласти двері між коморою 5 і котельною 2;
2) закласти дверний проріз у  стіні  сараю  між  приміщеннями,  що
належать відповідно позивачу та відповідачу.
 
     Ухвалою апеляційного суду м. Києва від  4  червня  2007  року
рішення Голосіївського районного суду м.  Києва  від  8  листопада
2006 року та ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від  23
лютого 2007 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд  до
суду першої інстанції.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1,  посилаючись   на   порушення
апеляційним судом  норм  матеріального  та  процесуального  права,
просить ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 червня  2007  року
скасувати й залишити в силі рішення Голосіївського районного  суду
м. Києва від  8  листопада  2006  року  та  ухвалу  Голосіївського
районного суду м. Києва від 23 лютого 2007 року.
 
     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
 
     Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції  та
ухвалу  цього  ж  суду  про  виправлення  арифметичної  помилки  й
направляючи справу на новий судовий розгляд, виходив із  того,  що
суд  першої  інстанції   при   розгляді   справи   порушив   норми
процесуального права, оскільки належним чином не  перевірив  і  не
з'ясував обставини та, ухвалюючи рішення про поділ жилого будинку,
не виконав вимог ухвали апеляційної інстанції від 26  жовтня  2004
року, не перевірив наявність чи  відсутність  дозволу  виконавчого
органу місцевої ради на  переобладнання  і  перепланування  жилого
будинку,  не  вирішив  питання  про  проведення  робіт  кожним  зі
співвласників щодо влаштування окремих систем опалення,  електро-,
газо-, тепло-, водопостачання та розподілу витрат у зв'язку з цим,
усупереч  заявленим   позовним   вимогам   залишив   у   спільному
користуванні сарай.
 
     Проте з  таким  висновком  апеляційного  суду  погодитися  не
можна,  оскільки   має   місце   неправильне   застосування   норм
процесуального права.
 
     Підстави для  скасування  рішення  суду  першої  інстанції  в
апеляційному порядку й передачі справи на  новий  судовий  розгляд
визначені ст. 311 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  але  таких  підстав  в
ухвалі апеляційного суду не наведено.
 
     Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          неповне
з'ясування  судом  обставин,  що  мають   значення   для   справи;
недоведеність обставин, що мають  значення  для  справи,  які  суд
вважав встановленими; невідповідність  висновків  суду  обставинам
справи; порушення або неправильне застосування норм  матеріального
або процесуального права  визначено  як  підстави  для  скасування
рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення або зміни
рішення судом апеляційної інстанції.
 
     За таких обставин колегія суддів вважає, що  апеляційний  суд
необгрунтовано направив справу на новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції з підстав, передбачених ст. 311 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
ухилившись тим самим від процесуальних обов'язків,  покладених  на
нього ст. ст. 303,  304  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          при  перегляді
судових рішень в апеляційному  порядку,  а  тому  ухвала  підлягає
скасуванню з направленням справи на новий  апеляційний  розгляд  з
підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Керуючись ст. ст. 336,  338,  345  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
 
     Ухвалу апеляційного суду м. Києва  від  4  червня  2007  року
скасувати.
 
     Справу  передати  на  новий  розгляд  до   суду   апеляційної
інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     М.В. Патрюк
 
     Судді:
 
 
 
 
 
     I.С. Берднік А.В. Костенко Ю.В. Прокопчук М.П. Пшонка