У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16 листопада 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

            справах Верховного Суду України в складі:

            Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I.,

     розглянувши в попередньому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права  власності
на  майно  придбане  до  шлюбу,  поділ  майна  подружжя  та  поділ
квартири; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна  подружжя;
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про  стягнення  коштів,  за
касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кролевецького районного суду
Сумської області від 9 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду
Сумської області від 14 березня 2007 року ( rs981342 ) (rs981342)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     ОСОБА_3 звернувся до Верховного  Суду  України  з  касаційною
скаргою на рішення Кролевецького районного суду  Сумської  області
від 9.01.2007 р., залишене  без  змін  ухвалою  Апеляційного  суду
Сумської області від 14.03.2007  р.  ( rs981342 ) (rs981342)
          ,  яким  позови
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено  частково,  а  в  задоволені  позову
ОСОБА_3 відмовлено.

     В обгрунтування  касаційної  скарги  ОСОБА_3  посилається  на
неправильне  застосування  судами  норм  матеріального  права   та
порушення норм процесуального  права,  в  зв'язку  з  чим  ставить
питання  про  скасування  судових  рішень  в  частині  відмови   в
задоволені його вимог та ухвалення в цій  частині  нового  рішення
про задоволення його позову.

     Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує на те, що
судові рішення, на її думку, є законними і обгрунтованими.

     Колегія суддів дійшла висновку,  що  підстави  для  перегляду
судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

     Відмовляючи в позові ОСОБА_3,  місцевий  суд,  з  урахуванням
обставин справи, виходив з того, що  ним  не  надано  належних  та
допустимих  доказів  на  підтвердження  існування  між   сторонами
договірних відносин щодо виконання будівельних робіт.

     Апеляційний суд погодився з таким висновком місцевого суду та
залишив його рішення без змін.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Згідно  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд   касаційної
інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати  доведеними
обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи  відкинуті
ним, вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,
про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що  рішення
судів ухвалені з додержанням норм матеріального та  процесуального
права, а також відсутні передбачені  ч.  1  ст.  338  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         підстави для обов'язкового скасування рішення суду.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновок  судів   не
спростовують.

     Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

     Рішення Кролевецького районного суду Сумської області  від  9
січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської  області  від
14 березня 2007 року ( rs981342 ) (rs981342)
         залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

                 Судді Верховного Суду України :

     Є.Ф. Левченко

     Л.М. Лихута

     Л.I. Охрімчук