У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

  16 листопада 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

            справах Верховного Суду України в складі:

            Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I.,

     розглянувши в попередньому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  стягнення  боргу,  за
касаційною   скаргою   ОСОБА_2   на   рішення    Олександрійського
міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 жовтня 2006 року
та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від  31  січня
2007 року ( rs592434 ) (rs592434)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     ОСОБА_2 звернувся до Верховного  Суду  України  з  касаційною
скаргою   на   рішення   Олександрійського   міськрайонного   суду
Кіровоградської  області  від  2.10.2006  р.,  залишене  без  змін
ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області  від  31.01.2007
р. ( rs592434 ) (rs592434)
         , яким позов задоволено:  стягнуто  з  ОСОБА_2  на
користь позивача 3000 грн. боргу, 10950 грн. пені за  прострочення
виконання договірних зобов'язань та судові витрати.

     В обгрунтування  касаційної  скарги  ОСОБА_2  посилається  на
неправильне  застосування  судами  норм  матеріального  права   та
порушення норм процесуального  права,  в  зв'язку  з  чим  ставить
питання про скасування судових рішень в частині задоволення  вимог
про стягнення пені та ухвалення в цій частині нового  рішення  про
відмову в позові.

     Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує на те, що
судові рішення, на його думку, є законними і обгрунтованими.

     Колегія суддів дійшла висновку,  що  підстави  для  перегляду
судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

     Задовольняючи позов, місцевий  суд,  з  урахуванням  обставин
справи, виходив з того, що відповідачка не виконала в строк  взяті
на себе грошові зобов'язання, а  тому  повинна  сплатити  позивачу
неустойку, розмір якої був обумовлений в договорі позики.

     Апеляційний суд погодився з таким висновком місцевого суду та
залишив його рішення без змін.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Згідно  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд   касаційної
інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати  доведеними
обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи  відкинуті
ним, вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,
про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що  рішення
судів ухвалені з додержанням норм матеріального та  процесуального
права, а також відсутні передбачені  ч.  1  ст.  338  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         підстави для обов'язкового скасування рішення суду.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновок  судів   не
спростовують.

     Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

     Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської
області від  2  жовтня  2006  року  та  ухвалу  Апеляційного  суду
Кіровоградської  області  від  31  січня  2007  року  ( rs592434 ) (rs592434)
        
залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

                 Судді Верховного Суду України :

     Є.Ф. Левченко

     Л.М. Лихута

     Л.I. Охрімчук