У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16 листопада 2007 року м. Київ
 
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:
 
     Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., -
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Побут"
про визнання права власності на нерухоме майно  та  за  зустрічним
позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Побут"
в особі  арбітражного  керуючого  ОСОБА_3,  ОСОБА_1  про  визнання
договору купівлі-продажу  дійсним,  визнання  права  власності  на
нерухоме  майно,  за  касаційною  скаргою   ОСОБА_1   на   рішення
апеляційного суду Херсонської області від 10 квітня 2007 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся  у  суд  із  позовом  до
товариства з обмеженою відповідальністю "Побут" про визнання права
власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що у  квітні  1999
року між ним та відповідачем було укладено договір оренди  гаражів
складського  приміщення,  розташованого  за   адресою:   АДРЕСА_1,
Херсонської області з правом викупу орендованого майна. балансовою
вартістю 814 грн. 20 коп. У квітні 2001 року  в  касу  відповідача
ним було внесено 814  грн.  20  коп.,  проте  документи  на  право
власності на зазначене  майно  не  були  оформлені.  У  зв'язку  з
зазначеним просив суд задовольнити його позовну заяву.
 
     У вересні 2006 року ОСОБА_2 звернулася у  суд  із  зустрічною
позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Побут"
в особі  арбітражного  керуючого  ОСОБА_3,  ОСОБА_1  про  визнання
договору купівлі-продажу  дійсним,  визнання  права  власності  на
нерухоме майно, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між  нею  та
товариством  з  обмеженою   відповідальністю   "Побут"   в   особі
арбітражного керуючого ОСОБА_3 19 грудня 2005 року  було  укладено
договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, розташованих
за адресою: АДРЕСА_1, Херсонської області. В склад придбаного  нею
майна входило також  і  майно,  право  на  яке  заявлене  ОСОБА_1.
Посилаючись на те, що набула право власності на  спірне  майно  як
добросовісний покупець, просила суд задовольнити її позовну заяву.
 
     Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області  від
26 грудня 2006 року, позов ОСОБА_1 задоволено.  Зустрічну  позовну
заяву ОСОБА_2 задоволено  частково:  визнано  право  власності  за
ОСОБА_1. на гаражі літ. "А", "А1", склад літ. "Б", розташовані  за
адресою  -  АДРЕСА_2,  Херсонської  області  та  зареєстровані   в
Каховському МБТI відповідно до свідоцтва про право  власності  від
20 жовтня 2002 року за товариством  з  обмеженою  відповідальністю
"Побут". Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу №  159
від  19  грудня  2005   року   комплексу   будівель   та   споруд,
зареєстрованого Херсонською товарною біржою "Алмаз". Визнано право
власності за ОСОБА_2 на адміністративну будівлю  літ  "А",  підвал
літ. "Д", ганок літ. "а-а5", гараж  літ.  "Б",  туалет  літ.  "В",
котельня літ. "Д,", паркан, бетонні  плити  №  1,  мостіння  №  2,
паркан, бетонні плити  №  1,  які  розташовані  в  смт.  Чаплинка,
АДРЕСА_2.
 
     Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10  квітня
2007 року рішення Чаплинського районного суду Херсонської  області
від 26 грудня 2006 року скасовано  в  частині  задоволення  позову
ОСОБА_1 до товариством з обмеженою відповідальністю "Побут"  та  в
цій частині ухвалено  нове  рішення,  яким  у  задоволенні  позову
ОСОБА_1 відмовлено. Змінено рішення  Чаплинського  районного  суду
Херсонської області від 26 грудня 2006 року в  частині  часткового
задоволення позову ОСОБА_2: визнано дійсною угоду  купівлі-продажу
нерухомого майна № 159 від 19  грудня  2005  року.  Провадження  у
справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  товариства  з
обмеженою відповідальністю "Побут" закрито. Вирішено  питання  про
поворот виконання рішення Чаплинського районного суду  Херсонської
області, ухваленого у даній справі 4 жовтня 2005 року.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить   скасувати   рішення
апеляційного суду Херсонської області від  10  квітня  2007  року,
посилаючись  на  порушення  судом  норм  процесуального  права  та
неправильне застосування судом норм матеріального права.
 
     Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна  скарга  ОСОБА_1
на рішення апеляційного суду Херсонської  області  від  10  квітня
2007 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Згідно із ч. 2 ст. 324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм  процесуального  права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе  рішення  з
одних лише формальних міркувань.
 
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  перевіряє   в   межах   касаційної   скарги
правильність застосування судом першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відкинуті ним, вирішувати питання  про  достовірність  або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.
 
     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що  рішення
ухвалено з додержанням судом норм матеріального та  процесуального
права, доводи скарги цих висновків не спростовують.
 
     Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України,-
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
 
     Рішення апеляційного суду Херсонської області від  10  квітня
2007 року залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Судді
 
     Верховного Суду України :   Є.Ф. Левченко
 
     Л.М. Лихута
 
     Л.I. Охрімчук