У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину майна в
порядку спадкування за законом та його поділ і за зустрічним
позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення від спадщини та
визнання права власності на предмети домашньої обстановки та
вжитку,
в с т а н о в и л а:
У січні 2002 року ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом
до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину майна в порядку
спадкування за законом та його поділ.
Зазначали, що в IНФОРМАЦIЯ_1 року помер їх батько - ОСОБА_4
який перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3
Після смерті батька залишилася спадщина у вигляді квартири,
автомобіля, гаража, акцій, вкладів у банку.
Посилаючись на те, що вони успадкували частину зазначеного
майна, а відповідачка в добровільному порядку відмовляється
провести його поділ, просили задовольнити їх позов.
У травні 2002 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним
позовом про усунення від спадщини та визнання права власності на
предмети домашньої обстановки та вжитку.
Зазначала, що останні роки свого життя спадкодавець тяжко
хворів, а позивачі ухилялися від виконання своїх обов'язків по
утриманню спадкодавця, а тому просила усунути їх від спадщини.
Та, крім того, вважала, що вона набула права власності на
предмети домашньої обстановки та вжитку, оскільки проживала
спільно з спадкодавцем.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 3 березня
2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 задоволені частково:
визнано за кожним із них право власності на 1/3 частину спадкового
майна та стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачів в порядку поділу
спадкового майна 62 046 грн. грошової компенсації та 569 грн. 46
коп. державного мита.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково: визнано
за нею право власності на предмети домашньої обстановки та вжитку:
спальний гарнітур, 3 килими, 4 картини, телевізор "Sony",
старовинну ікону, комплект м'яких меблів, журнальний столик,
музичний центр, стінку з натурального дерева, відеомагнітофон
"Sony", телевізор, лампу чорного кольору, палас, комплект кухонних
меблів з натурального дерева коричневого кольору, холодильник
двокамерний "Норд", телевізор "Тошіба", пральну машинку "Веко",
комплект меблів для передпокою.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 6 березня
2006 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 3
березня 2004 року в частині стягнення грошової компенсації за
належні частки квартири та гаража скасовано та ухвалено нове, яким
за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності за кожним на 1/6
частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/6 частину гаража в кооперативі
"Керченський" АДРЕСА_2,
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошову
компенсацію за належну в порядку спадкування 1/6 частини вартості
автомобіля "Мерседес-Бенц" С 220 у розмірі 11 784 грн. 66 коп. та
4 635 грн. вартості ідеальної частки акцій ВАТ "Селянський
комерційний банк".
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказані судові
рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_2 суд
першої інстанції виходив з того, що діти померлого ОСОБА_4
успадкували 1/3 частину його майна і в порядку його поділу
відповідачці належить сплатити позивачам 62 046 грн. грошової
компенсації.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове,
апеляційний суд вважав, що позивачі успадкували 1/6 частину майна.
Однак, відмовив у його поділі, посилаючись на те, що такі
вимоги позивачами не заявлялись.
Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.
Так судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 4
жовтня 2001 року помер ОСОБА_4 не залишивши заповіту.
Спадкоємцями за законом після його смерті є - дружина ОСОБА_3
та двоє дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Усі спадкоємці прийняли спадщину шляхом звернення з заявами
до нотаріальної контори.
Спадщина відкрилася на S частину двокімнатної квартири
АДРЕСА_1, S частину гаража в кооперативі "Керченський" у м.
Львові, S частину автомобіля "Мерседес - Бенц" С 220, акції банку
"Дністер", грошові вклади в банку, предмети домашньої обстановки
та вжитку.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
при спадкоємстві за
законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у
тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
За таких обставин, апеляційний суд прийшов до обгрунтованого
висновку про те, що позивачі набули право власності на 1/6 частину
спадкового майна і підставно скасував рішення суду першої
інстанції в частині визнання за позивачами права власності на 1/3
його частину.
Разом з тим, висновки апеляційного суду про те, що вирішуючи
спір, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог,
заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки провів поділ спадкового
майна та без згоди позивачів, виділив їм грошову компенсацію, не
можна визнати обгрунтованими, оскільки позивачами, поряд з
позовними вимогами про визнання права власності на частину
спадкового майна були заявлені вимоги і про його поділ.
Не можна погодитись із висновками судів в частині стягнення з
ОСОБА_3 на користь позивачів вартості 1/3 частини простих іменних
акцій ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер", власником яких
був ОСОБА_4
Судами встановлено, що в період шлюбу з ОСОБА_3, ОСОБА_4
придбав 2781000 акцій ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер"
номінальною вартістю 27 810 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про цінні папери і
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
(у редакції 1991 року) акцією
визнається цінний папір без установленого строку обігу, що
засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного
товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та
право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на
одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь
у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Ухвалюючи рішення про покладення на відповідачку обов'язку по
відшкодуванню у грошовому виразі вартості іменних акцій ВАТ
"Селянський комерційний банк "Дністер", суд, усупереч вимогам
ст.ст. 202, 203 ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року)
положення зазначеного закону не врахував, у рішенні не навів
правових підстав стягнення з відповідачки грошової компенсації на
користь позивачів.
За таких обставин, судові рішення в частині поділу спадкового
майна - двохкімнатної квартири, гаражу, автомобіля "Мерседес-Бенц"
С 220, акцій акцій ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер"
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, з
підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Судові рішення в частині позовних вимог про усунення ОСОБА_2
та ОСОБА_1 від спадщини ухвалені судами з дотриманням вимог
матеріального і процесуального права і доводи касаційної скарги
цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 3 березня
2004 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 6
березня 2006 року в частині поділу спадкового майна -
двохкімнатної квартири, гаражу, автомобіля "Мерседес-Бенц" С 220,
акцій ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" скасувати, а
справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
У решті судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Ю.Л. Сенін