2318/2474/12 Про визнання незаконними та скасування рішень виконкому сільської ради щодо права власності на нерухоме майно, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації КП " ОБТІ" прав власності на нерухоме майно, та поновлення цих прав за колишнім власником - 13.06.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М" та комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до виконавчого комітету Піківецької сільської ради, Піківецької сільської ради, комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М" про скасування рішень,-

Позивач звернувся до суду з позовом, де виразив прохання: визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Піківецької сільради за № 50 від 25.8.2011 року та за № 63 від 24.11.2011 року; скасувати свідоцтво від 1.12.2011 року на право власності на нерухоме майно, визнати дії КП " Черкаське ОБТІ" щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно за третьою особою по справі, скасувати реєстрацію цих прав та поновити державну реєстрацію права власності на нерухомість за колишнім власником.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2013 року задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано рішення виконавчого комітету Піковецької сільської ради №50 від 25.08.2011 року та №63 від 24.11.2011 року. Скасовано свідоцтво від 01.12.2011 року на право власності за ТОВ "Ресурс Центр-М" на нерухоме майно, що розташоване в Черкаській області, Уманському районі, с. Піківець, по вул.. Уманська, 152 В. Визнано незаконними дії Уманського виробничого відділку КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" щодо реєстрації права власності за ТОВ "Ресурс Центр-М" на нерухоме майно. Скасовано реєстрацію права власності за ТОВ "Ресурс Центр-М" на нерухоме майно, що розташоване в Черкаській області, Уманському районі, с. Піківець, по вул.. Уманська, 152 В. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач по справі (КП "Черкаське ОБТІ") та третя особа TOB "Ресурс Центр М" в апеляційній скарзі до суду, посилаючись на суттєве порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, прохали рішення районного суду скасувати та прийняти нове, яким, як вважає третя особа - в задоволенні позову слід відмовити; як переконаний третій відповідач - апеляційному суду слід відмовити в частині визнання його дій по реєстрації майна неправомірними.

Судом першої інстанції, як і апеляційний судом, встановлено, що 25.09.2007 року між позивачем (Банком) та ПАТ "Уманьагрохім" в рахунок забезпечення вимог, що випливають з умов кредитного договору від 21.9.2007 року за № 10\02-47\1326-07 між Банком та громадянином ОСОБА_4, укладений іпотечний договір за 10\02-47\1326-07(і) від 25.9.2007 року, предметом якого є нерухомість загальною площею 1482,2 кв. м. та заставною вартістю 1505269 грн., розташована в с. Піківець Черкаської області Черкаського району по вул. Уманській, 152.

Заборгованість ОСОБА_4 за названим вище кредитним договором в розмірі 711819,17 грн. в послідуючому в судовому порядку стягнута за рахунок заставленого ПАТ "Уманьхімпром" нерухомого майна; при цьому, як визначив господарський суд Черкаської області в своєму рішенні від 25.05.2011 року, - шляхом продажу предмету іпотеки позивачем від імені власника (ПАТ " Уманьхімпром").

Однак, виконання даного судового рішення було ускладнено тим, що, реалізовуючи рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2.8.2011 року, громадянка ОСОБА_6 зареєструвала за собою право власності на визначений предмет іпотеки в органі держреєстрації та звернулася до виконкому органу місцевого самоврядування з заявою про зміну адреси нерухомого майна.

На підставі наданих ОСОБА_6 документів виконком Піківецької сільради прийняв спірне рішення за № 50 від 25.8.2011 року, яким задовольнив її заяву та змінив адресу находження нерухомості.

Нерухомість, яка знаходилася за новою адресою, зазначена вище громадянка передала у власність TOB "Ресурс Центр М", звернення якого до виконкому сільради потягло прийняття останнім іншого спірного рішення від 24.11.2011 року за № 63 - про оформлення та видачу свідоцтва про право власності на отриману від ОСОБА_7 нерухомість за Товариством.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що, з урахуванням рішення апеляційного суду Черкаської області від 28.3.2012 року (яким скасовано рішення Уманського міськрайонного суду від 2.8.2011 року в частині передачі у власність ОСОБА_6 іпотечного майна), власник іпотечного майна не вправі розпоряджатися цим майном без згоди іпотекодержателя і, відповідно, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування - позбавлені можливості змінювати адресу місцезнаходження предмету іпотеки та реєструвати на нього право власності на інших осіб при наявності відповідного зареєстрованого обтяження на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з цим висновком міськрайонного суду, оскільки зміст ст. 13 ЦК України вказує на те, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства та, при здійсненні цих прав, зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб.

Разом з тим, що стосується дій місцевих виконавчих органів при реалізації особами свої цивільних прав в спірній ситуації, то в силу ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Оскільки ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" прямо забороняє відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна, при умові наявності зареєстрованого обмеження на розпорядження майном, то органи виконавчої влади та місцевого самоврядування були зобов'язані діяти з урахуванням цих вимог закону.

По змісту п.3.1, п.3.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на реєстратора покладено обов'язок: встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема - відповідність даних про наявність \відсутність та\або відповідних документів, що свідчать про накладення\зняття заборони\арешту або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлення законом заборони на відчуження нерухомого майна; відмовляти у державній реєстрації прав у випадку виникнення права власності на нерухоме майно на підставі право чинів за наявності у Единому реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна відомомостей про накладення заборони та\або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом.

Таким чином, дії реєстратора в спірній ситуації в порушення зазначених вище приписів законодавства та дії виконавчого органу місцевого самоврядування в порушення ст. 13 ЦК України, ст. 24 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" суперечать принципам діяти обґрунтовано, розумно та у відповідності до наданих їм повноважень.

Колегія суддів переконана, що реєстрація речових прав на нерухоме майно за іншими особою без згоди іпотекодержателя на підставі не набравшого законної сили рішення суду, яке в послідуючому було скасоване, та інші, похідні, дії органів виконавчої влади щодо іпотечного майна є необґрунтованими.

Доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М" та комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" - залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2013 року - без змін.