Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ВАТ КЗРК), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - ВВД ФССНВ) у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення недоплати в рахунок відшкодування шкоди та перерахунок розміру щомісячних страхових виплат, за касаційною скаргою ВВД ФССНВ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2007 року,

У червні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що він працював з 1 січня 1988 року по 28 лютого 2003 року підземним кріпильником 4-го розряду тресту "Кривбасшахтобуд" ВО "Кривбасруда" (нині шахтобудівельне управління ВАТ "КЗРК") і йому у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 23 січня 1989 року, вперше МСЕК 2 березня 1994 року встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25 %, а з 2 березня 1996 року - 25 % безстроково.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2007 року, позов задоволено частково. Постановлено стягнути одноразово з відповідача на користь позивача недоплачені щомісячні страхові виплати за період з 9 червня 2003 року до 1 січня 2007 року в сумі 9 725 гривень 04 копійок. Встановлено розмір щомісячних страхових виплат з 1 січня 2007 року в розмірі 362 гривень 59 копійок до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.

ВВД ФССНВ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові рішення в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 9 "Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) Верховний Суд роз`яснює, що виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Судом не було перевірено відповідність сум перерахованих страхових виплат вимогам ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", згідно з якими розмір страхових виплат у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не повинен перевищувати граничну суму заробітної плати, з якої справляються страхові внески до ВВД ФССНВ.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що при перерахуванні позивачу сум страхових виплат підприємство помилково взяло до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, а не встановлені спільними постановами дирекції та профспілкового комітету підприємства коефіцієнти. У свою чергу ВВД ФССНВ також продовжило виплату цих сум у неправильному розмірі.

З висновками судів щодо наявності підстав для перерахування щомісячних платежів погодитись не можна, оскільки, збільшуючи розмір щомісячних виплат, суди як першої, так і апеляційної інстанцій не перевірили, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, не витребували відомості про нарахування й одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, тобто на час виплати відшкодування шкоди підприємством, і не дотрималися зазначених норм матеріального права та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

Оскільки судами допущені порушення зазначеного процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, то в силу вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України постановлені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.