Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Косенка В.Й., Барсукової В.М.,

Балюка М.І., Григор'євої Л.І., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної філії державного підприємства МВС України "Спецсервіс", державної виконавчої служби в Лановецькому районі, треті особи - кредитна спілка "Кредит-Фос", ОСОБА_2, про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів, за касаційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - та державної виконавчої служби в Лановецькому районі на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 13 лютого 2007 року,

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тернопільської обласної філії державного підприємства МВС України "Спецсервіс", державної виконавчої служби в Лановецькому районі, про визнання недійсними експертної оцінки будинку АДРЕСА_1 у м. Ланівці Тернопільської області та протоколу проведення прилюдних торгів від 10 липня 2004 року вказаного будинку, посилаючись на те, що прилюдні торги, на яких 10 липня 2004 року було реалізовано належний йому жилий будинок із надвірними будівлями, проведені з грубим порушенням законодавства, а також його не було повідомлено про проведення експертної оцінки спірного будинку, що в подальшому була здійснена без його участі із значним заниженням.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2006 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 13 лютого 2007 року рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано недійсною експертну оцінку ТОВ фірма "Гудвіл" будинку АДРЕСА_1 в м. Ланівці Тернопільської області, та визнано недійсним протокол проведення прилюдних торгів від 10 липня 2004 року, при цьому поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом свого права.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - та державна виконавча служба в Лановецькому районі подали до Верховного Суду України касаційні скарги, в яких з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання щодо скасування рішення апеляційного суду й направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2006 року та постановляючи нове рішення, яким визнані недійсними експертні оцінки будинку та протокол проведення прилюдних торгів від 10 липня 2004 року, апеляційний суд виходив із того, що реалізація заставленого майна проведена з істотними порушеннями прав позивача (боржника) і вимог законодавства. Крім того, боржник (позивач у справі) не був повідомлений про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, що позбавило його можливості прийняти в них участь, чим порушено п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних трогів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27 жовтня 1999 року (з наступними змінами).

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 85 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606 - ХІV "Про виконавче провадження" (з наступними змінами) (далі - Закон) у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

За змістом ч. 4 ст. 57 Закону боржник має право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк.

Як убачається із матеріалів справи боржник дії державного виконавця та оцінку майна в установлений Законом строк не оскаржив.

Звернення боржника до суду з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними діючим законодавством не передбачено. Крім того боржник не є стороною у прилюдних торгах.

За таких обставин апеляційний суд помилково прийшов до такого висновку, оскільки він не ґрунтується на змісті норм матеріального права.

Оскільки обставини справи встановлені судом із порушенням норм матеріального та процесуального права, то рішення апеляційного суду не може бути залишено в силі.

Разом із тим, судом першої інтонації повно і всебічно встановлені обставини справи, а рішення суду є законним і обґрунтованим.

Судом правильно встановлено, що прилюдні торги проведені у порядку, визначеному вищезазначеним Законом та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 2 листопада 1999 року № 68/5 від 27 жовтня 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (z0745-99) (з наступними змінами).

Крім того, за ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, встановивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

При викладених обставинах рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 339 України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та державної виконавчої служби в Лановецькому районі задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 13 лютого 2007 року скасувати.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.