Ухвала

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     6 листопада 2007 року м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України у складі:

            Романюка Я.М., Левченка Є.Ф., Пшонки М.П.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи
"Центральна районна лікарня"  Житомирської  районної  ради,  треті
особи - головний лікар комунальної  установи  "Центральна  районна
лікарня"  Житомирської  районної  ради  Місюров  О.Ю.,  Управління
охорони здоров'я Житомирської області, Житомирський обласний центр
медико-соціальної експертизи, про  визнання  недійсною  відмови  у
прийнятті на роботу, зобов'язання допустити до виконання роботи та
відшкодування моральної шкоди, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на
рішення Житомирського районного суду Житомирської області  від  25
жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської  області
від 18 грудня 2006 року ( rs405118 ) (rs405118)
         ,

                      в с т а н о в и л а :

     рішенням Житомирського районного  суду  Житомирської  області
від 25 жовтня 2006 року у позові відмовлено.

     Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18  грудня
2006  року  ( rs405118 ) (rs405118)
          рішення  Житомирського  районного   суду
Житомирської області від 25 жовтня 2006 року залишено без змін.

     В  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  зазначені
судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального
та процесуального права,  та  ухвалити  нове  рішення  чи  змінити
оскаржувані рішення по суті заявлених вимог.

     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або (та) вважати доведеним обставини, що  не
були встановлені в рішенні чи відкинуті  ним,  вирішувати  питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення постановлені з додержанням  судом  норм  матеріального  та
процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Касаційна скарга підлягає відхиленню,  а  оскаржувані  судові
рішення - залишенню без змін.

     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від
25 жовтня 2006  року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Житомирської
області від 18 грудня 2006 року ( rs405118 ) (rs405118)
         залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді

     Верховного Суду України Я.М. Романюк

                          Є.Ф. Левченко

     М.П. Пшонка