У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С.,
Костенка А.В.,
Данчука В.Г.,
Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до
Горбаківської сільської ради про визнання права власності на
спадкове майно за законом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
визнання права власності на спадщину за законом за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 21
березня 2007 року та рішення апеляційного суду Рівненської області
від 6 червня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2006 року ОСОБА_2 звернулась у суд із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що 3 грудня 2003 року трагічно загинув
її чоловік - ОСОБА_3 Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на
житловий будинок АДРЕСА_1 Гощанського району, яку вона з
неповнолітньою дочкою, ОСОБА_4, прийняли шляхом фактичного
проживання в цьому будинку. Просила визнати за нею та дочкою в
рівних частках право власності на спадковий будинок у АДРЕСА_1
Гощанського району Рівненської області.
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом про визнання права
власності на спадкове майно, указуючи, що її батько, ОСОБА_5, 12
травня 1987 року отримав свідоцтво про право на спадщину за
заповітом після смертіОСОБА_6 Сім'я ОСОБА_5 у складі п'яти чоловік
(ОСОБА_5, троє дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з якою
батько перебував у фактичних шлюбних відносинах) мешкали в будинку
АДРЕСА_2 Гощанського району. Син матері ОСОБА_9, від попереднього
шлюбу, ОСОБА_3, звернувся в 1996 році до її батька з проханням
дозволити йому із сім'єю проживати в будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_5
дозволив ОСОБА_3 проживати із сім'єю в будинку АДРЕСА_1 за умови,
що вони будуть оплачувати комунальні послуги та інші платежі.
Після смерті батька ОСОБА_5, який помер 7 грудня 1996 року,
відкрилась спадщина, що складалась із двох житлових будинків
АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 і грошових заощаджень у банківських
установах. Троє його дітей та ОСОБА_9 прийняли фактично спадщину,
проживаючи в спадковому будинку АДРЕСА_2; крім того, ОСОБА_7
оформив через нотаріальну контору спадщину на грошові вклади та
нараховані проценти на них. Позивачка просила суд визнати за нею
право власності на спадкове майно - житловий будинок у АДРЕСА_1
Гощанського району Рівненської області.
Ухвалою суду від 14 липня 2006 року зазначені позовні вимоги
об'єднані в одне провадження.
Рішенням Гощанського районного суду від 21 березня 2007 року
задоволено позов ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на
спадкове майно, яке складається із житлового будинку з надвірними
будівлями в АДРЕСА_1 Гощанського району, вартістю 20 922 грн. У
задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_2
про визнання права власності на спадщину за законом відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 6 червня
2007 року рішення суду першої інстанції змінено, виключено з
рішення суду посилання на звернення до суду з позовом ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9 та на відмову їм у задоволенні позовних вимог. У
решті - рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені
судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог
та відмову в позові ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність
висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом
норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія
суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд виходив із того, що ОСОБА_7,
ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на час відкриття спадщини після смерті
ОСОБА_5 не проживали в спірному будинку, а також не вчинили дій,
які б свідчили про прийняття ними спадщини. Крім того, суд
зазначив, що вони пропустили строк на звернення до суду за
захистом своїх прав, а тому визнав право власності на спадкове
майно після смерті ОСОБА_3 за ОСОБА_2
З такими висновками суду не можна погодитися, оскільки суд
дійшов їх без всебічного, повного, об'єктивного з'ясування дійсних
обставин справи, прав та обов'язків сторін у спірних відносинах, з
неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням
норм процесуального права.
Відповідно до правил ст. ст. 548, 549, 553 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
(який діяв на час виникнення спірних відносин) не
допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично
вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо
подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини
заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені
протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Спадкоємець
вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня
відкриття спадщини.
Вирішуючи спір, суд зазначених вимог закону не врахував і в
порушення вимог ст. ст. 212-215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
не
з'ясував: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і
заперечення сторін; якими доказами вони підтверджуються; які
правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка
правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; на яких
підставах спірний будинок включено до спадкового майна ОСОБА_3;
хто є належними сторонами у справі та не залучив цих осіб до
участі у справі; не дав правової оцінки зібраним доказам із
відображенням у рішенні мотивів їх прийняття чи відмови в
прийнятті, хоча з'ясування цих обставин має істотне значення для
правильного вирішення спору по суті.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені
недоліки й не перевірив належно доводи апеляційної скарги, у
рішенні не зазначив конкретні обставини та факти, що спростовують
такі доводи.
За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Гощанського районного суду від 21 березня 2007 року
та рішення апеляційного суду Рівненської області від 6 червня 2007
року скасувати, справу передати на новий розгляд суду першої
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
I.С. Берднік
В.Г. Данчук
А.В. Костенко
М.П. Пшонка