У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 представника неповнолітньої ОСОБА_3 про
вселення, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,
поділ жилого приміщення та укладення окремого договору найму
жилого приміщення; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про
визнання особи такою, що втратила право користування жилим
приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області
від 31 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької
області від 20 грудня 2006 року ( rs521681 ) (rs521681)
,
в с т а н о в и л а :
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним
позовом, посилався на те, що в квартирі за адресою:АДРЕСА_1,
прописаний він, ОСОБА_2 - колишня дружина його померлого
племінника ОСОБА_4 і її неповнолітня донька від першого шлюбу -
ОСОБА_3, 1993 року народження. Квартира входить до державного
житлового фонду і знаходиться в оперативному управлінні КП
"Ремонтнік". Основним наймачем квартири є він, оскільки цю
квартиру в 1963 році отримали його батьки. За життя у 1976 році
батьки прописали в зазначену квартиру ОСОБА_4. У 2000 році ОСОБА_4
одружився з ОСОБА_2 та без відома позивача зареєстрував її разом з
донькою в спірній квартирі. У 2001 році між ОСОБА_4 та
відповідачкою шлюбні стосунки фактично були припинені і він з вини
останньої вимушений був піти з квартири. Після цього у позивача з
відповідачкою склався такий порядок користування жилим
приміщенням: позивач
проживав у ізольованій кімнаті розміром 15,10 кв.м. з
використанням балкону, а відповідачка разом з донькою проживала в
ізольованій кімнаті розміром 14,60 кв.м., при цьому, кухня,
коридор, туалет та ванна кімната знаходяться в сумісному
використанні. Однак, починаючи з 2001 року відповідачка почала
штучно створювати для позивача неможливі для проживання в квартирі
умови: постійні скандали та викидання з квартири речей позивача. У
зв'язку з цим, позивач був вимушений піти з квартири, залишивши
там усе своє майно, а саме: холодильник, телевізор, меблі та
замкнувши їх на замок у своїй кімнаті. Відповідачка, в свою чергу,
замінила замок на вхідній двері квартири, тим самим позбавивши
його можливості користуватися квартирою. В 2002 році відповідачка
звернулася до суду з позовом про визнання позивача таким, що
втратив право користування жилим приміщенням, з підстав
передбачених ст. 71 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
. Рішенням суду від 7
жовтня 2002 року в задоволенні її позовних вимог відмовлено. Після
набрання рішенням суду законної сили, неодноразові наміри позивача
вирішити конфлікт з відповідачкою мирним шляхом не дали
результатів. Добровільно провести обмін квартири або змінити
договір найму відповідачка відмовляється. Тому, ОСОБА_1 просив суд
постановити рішення, яким вселити його в спірну квартиру;
зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні зазначеним
приміщенням; розділити квартиру АДРЕСА_1 в м. Горлівці, виділивши
йому кімнату площею 15,10 кв.м; залишити в сумісному користуванні
жильців зазначеної квартири кухню, коридор, туалет, ванну та
балкон; зобов'язати КП "Ремонтник" заключити з ним окремий договір
найму на зазначене житлове приміщення та відкрити на його ім'я
окремий лицевий рахунок.
У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічною
позовною заявою, в якій просила визнати ОСОБА_1 таким, що втратив
право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що з
січня 2000 року по теперішній час він не проживає в спірній
квартирі, а мешкає за іншою адресою разом зі своєю дружиною
ОСОБА_5, речі, що залишилися в спірній квартирі він забрав ще у
жовтні 2002 року.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки
Донецької області від 31 серпня 2006 року, залишеним без змін
ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2006
року ( rs521681 ) (rs521681)
, в задоволенні первісного позову ОСОБА_1
відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про
скасування прийнятих у справі судових рішень, посилаючись на
порушення норм матеріального процесуального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами касаційного
оскарження судового рішення може бути лише неправильне
застосування судом норм матеріального права чи порушення норм
процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не
вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального
права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну
скаргу.
Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки
Донецької області від 31 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного
суду Донецької області від 20 грудня 2006 року ( rs521681 ) (rs521681)
залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Патрюк М.В.
Судді: Прокопчук Ю.В.
Пшонка М.П.