У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

                  24 жовтня 2007 року   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду

                        України в складі:

     головуючого Гнатенка А.В.,

     суддів: Григор'євої Л.I., Гуменюка В.I.,

     Балюка М.I., Косенка В.Й., -

     розглянувши в судовому засіданні цивільну  справу  за  заявою
ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2,  П'ята  Київська  державна
нотаріальна  контора  про  встановлення   факту   перебування   на
утриманні, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на
рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 2  грудня  2003
року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2007 року,

                      в с т а н о в и л а :

     У жовтні 2003 рокуОСОБА_1. звернулася в суд із заявою, в якій
просила встановити факт перебування її  на  утриманні  ОСОБА_4.  з
грудня 2001 року до IНФОРМАЦIЯ_1 - до його смерті, мотивуючи  тим,
що вони проживали однією сім'єю  без  реєстрації  шлюбу,  оскільки
їхні відносини склалися в немолодому віці.

     Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 2  грудня
2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м.  Києва
від 12 лютого 2007 року, заяву  ОСОБА_1.  задоволено.  Установлено
факт перебування ОСОБА_1. на утриманні ОСОБА_4. з грудня 2001 року
до IНФОРМАЦIЯ_1.

     У поданій 2 березня 2007 року касаційній  скарзі  представник
ОСОБА_2.  -  ОСОБА_3  просив  скасувати   рішення   Солом'янського
районного  суду  м.  Києва  від  2  грудня   2003   року,   ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2007 року, посилаючись на
неправильне  застосування  судами  норм  матеріального  права   та
порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким
у задоволенні заяви відмовити.

     Ухвалою  Верховного  Суду  України  від  4  липня  2007  року
касаційне провадження у справі за  заявоюОСОБА_1.,  заінтересовані
особи: ОСОБА_2, П'ята Київська державна  нотаріальна  контора  про
встановлення факту перебування на утриманні зупинено до  залучення
до участі у справі правонаступника ОСОБА_2. у зв'язку з її смертю,
яка настала 14 березня 2007 року.

     Ухвалою Верховного Суду  України  від  16  жовтня  2007  року
касаційне провадження у справі за  заявоюОСОБА_1.,  заінтересовані
особи: ОСОБА_2, П'ята Київська державна  нотаріальна  контора  про
встановлення факту перебування на утриманні відновлено у зв'язку з
вступом у справу спадкоємця ОСОБА_2. за заповітом - ОСОБА_3., яким
подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

     Касаційна скарга ОСОБА_2., підтримана її  правонаступником  -
ОСОБА_3, не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Судами встановлено, що ОСОБА_1. з грудня 2001 до IНФОРМАЦIЯ_1
проживала разом з ОСОБА_4 однією сім'єю  та  знаходилась  на  його
утриманні.

     Під час розгляду судом справи ОСОБА_2. подала суду  заяву,  в
якій не заперечувала проти встановлення факту  перебуванняОСОБА_1.
на утриманні ОСОБА_4. та вирішення справи за її відсутністю  (а.с.
14).

     У відповідності  до  вимог  ст.  ст.  213,  214  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         судами  з'ясовані  обставини,  якими  обгрунтовувалися
вимоги  і  заперечення,  встановлені  фактичні  дані,  які   мають
значення для вирішення справи, а відтак, судові рішення ухвалені з
додержанням норм матеріального та процесуального права.

     Наведені  в   касаційній   скарзі   доводи   висновків   суду
апеляційної інстанції не спростовують.

     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

     Оскільки доводи касаційної  скарги  та  матеріали  справи  не
дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального
або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування
оскаржуваних судових рішень, колегія суддів  вважає  за  необхідне
відхилити касаційну скаргу.

     Керуючись ст. ст. 336,  337,  342  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

     Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від  2  грудня
2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 лютого  2007
року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий А.В. Гнатенко

     Судді: Л.I. Григор'єва

     М.I. Балюк

     В.Г. Гуменюк

     В.Й. Косенко