У Х В А Л А
 
                          Iменем України
 
                   24 жовтня 2007 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     суддів: Григор'євої Л.I.,
 
     Балюка М.I., Берднік I.С., -
 
     розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу
за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  Скадовської  міської  ради  про
визнання заповіту, свідоцтва про право на спадщину  за  заповітом,
державного  акту  про  право   власності   на   земельну   ділянку
недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  апеляційного
суду Херсонської області від 2 липня 2007 року,
 
                           встановила:
 
     У березні 2001 року позивачка звернулася в суд із  зазначеним
позовом, мотивуючи його  тим,  що  після  смерті  IНФОРМАЦIЯ_1  її
рідної сестри ОСОБА_3. їй стало відомо, що 18 квітня 2000 року  на
ім'я ОСОБА_2. було  складено  заповіт,  за  яким  їй  у  власність
переходив жилий  будинок,  що  належав  ОСОБА_3.,  розташований  в
АДРЕСА_1
 
     Посилаючись на те, що на час укладення заповіту, посвідченого
18 квітня 2000 року, ОСОБА_3. не могла розуміти значення своїх дій
в зв'язку із станом здоров'я,  просила  визнати  вказаний  заповіт
недійсним.
 
     Доповнивши позовні вимоги в квітні 2005 року, просила визнати
недійсним свідоцтво про право на  спадщину  за  заповітом  від  26
березня 2001 року.
 
     Доповнивши позовні вимоги  в  листопаді  2006  року,  просила
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом  на
вклади, а також державний акт  про  право  власності  на  земельну
ділянку від 21 липня 2005 року на ім'я ОСОБА_2.
 
     Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області  від
16 лютого 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено.  Визнано  недійсним
заповіт  ОСОБА_3.,  посвідчений  18  квітня  2000  року  приватним
нотаріусом Скадовського державного нотаріального округу  ОСОБА_4.,
зареєстрований в реєстрі за № 419. Визнано недійсним свідоцтво про
право на спадщину за заповітом від 26 березня 2001 року №  406/00,
видане на ім'я ОСОБА_2. державним нотаріусом Скадовської державної
нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за № 420.  Визнано
недійсним державний акт серія ЯА № 246065 на  право  власності  на
земельну ділянку площею 0,0833 га, розташовану  АДРЕСА_1,  виданий
21 червня 2005 року  на  ім'я  ОСОБА_2.  Стягнуто  з  ОСОБА_2.  на
користь ОСОБА_1. 249 грн. 24 коп.  судових  витрат  на  проведення
судово-психіатричної  експертизи;  500  грн.  витрат  на   правову
допомогу; 64 грн. 83 коп.  витрат  на  сплату  судового  збору,  а
всього 814 грн. 07 коп.
 
     Рішенням апеляційного суду Херсонської області  від  2  липня
2007 року рішення Скадовського районного суду Херсонської  області
від 16 лютого 2007 року скасовано, ухвалено нове рішення,  яким  у
задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
 
     У  поданій  до  Верховного  Суду  України  касаційній  скарзі
ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного  суду  Херсонської
області  від  2  липня  2007  року,  посилаючись  на   неправильне
застосування  апеляційним  судом  норм  матеріального   права   та
порушення норм процесуального права  і  залишити  в  силі  рішення
Скадовського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2007
року.
 
     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
 
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  перевіряє   в   межах   касаційної   скарги
правильність застосування судом першої або  апеляційної  інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не  були  встановлені  в
рішенні  суду,  чи   відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про
достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу  одних  доказів
над іншими.
 
     З наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове
рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального
права та передбачені ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підстави  для
його обов'язкового скасування відсутні.
 
     Керуючись ст. ст. 331,  332,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                            ухвалила:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
 
     Рішення апеляційного суду Херсонської  області  від  2  липня
2007 року залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
                     Судді:   Л.I. Григор'єва
 
     М.I. Балюк
 
     I.С. Берднік