У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Пшонки М.П., Берднік I.С.,
Костенка А.В., Прокопчука Ю.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, управління комунального майна
Хмельницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з
обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Мультимедіа Софт",
ОСОБА_7, державної виконавчої служби (далі - ДВС) у м.
Хмельницькому про визнання недійсними розпорядження про передачу в
приватну власність квартири, договору купівлі-продажу квартири,
прилюдних торгів, свідоцтва про право власності на квартиру, за
касаційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ДВС у м. Хмельницькому,
представника ОСОБА_5 на рішення Хмельницького міськрайонного суду
від 7 серпня 2006 року та рішення апеляційного суду Хмельницької
області від 9 листопада 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до
суду із зазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вони
були зареєстровані та мешкали у квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_4
створював їм неможливі умови для спільного проживання в указаній
квартирі, унаслідок чого вони змушені були мешкати в родичів.
Рішенням суду від 12 квітня 2005 року їх було визнано такими, що
втратили право користування спірним приміщенням. Це рішення було
переглянуто за нововиявленими обставинами і рішенням суду від 23
червня 2005 року в позові ОСОБА_4 відмовлено. Вважаючи, що їхні
права на житло порушені, позивачі просили визнати недійсними
розпорядження управління комунального майна Хмельницької міської
ради №685 від 26 травня 2005 року про передачу в приватну
власність ОСОБА_4 спірної квартири, свідоцтво про право власності
на квартиру на його ім'я та договорів купівлі-продажу квартири від
27 травня 2005 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Під час розгляду справи позивачі доповнили позовні вимоги,
просили визнати недійсними прилюдні торги та свідоцтво про право
власності на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_6, посилаючись на те,
що свідоцтво про право власності на квартиру ОСОБА_4 отримав із
порушенням вимог закону. оскільки її приватизація відбулася без
їхньої згоди як наймачів, а договір купівлі-продажу квартири від
27 травня 2005 року не мав правових наслідків.
Судом до участі у справі в якості співвідповідачів залучено
управління комунального майна Хмельницької міської ради, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 ДВС у м. Хмельницькому, ТОВ "Мультимедіа Софт", ОСОБА_7.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 7 серпня 2006
року позов задоволено. Визнано розпорядження управління
комунального майна Хмельницької міської ради про передачу в
приватну власність ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про
право власності на зазначену квартиру на його ім'я недійсними.
Визнано недійсними договір купівлі-продажу спірної квартири,
свідоцтво про право власності на неї на ім'я ОСОБА_6, прилюдні
торги з реалізації цієї квартири. Зобов'язано ОСОБА_5 повернути
ОСОБА_6 77 100 грн. 50 коп. Зобов'язано ТОВ "Мультимедіа Софт"
повернути ОСОБА_6 19 429 грн. 50 коп. Зобов'язано ДВС у м.
Хмельницькому повернути ОСОБА_6 3 000 грн. Зобов'язано ОСОБА_7
повернути ОСОБА_6 30 000 грн. Судові витрати в сумі 51 грн.
стягнуто на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з ОСОБА_4, ОСОБА_5 у
солідарному порядку. Скасовано арешт квартири АДРЕСА_1, накладений
ухвалою суду від 30 червня 2006 року.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 9
листопада 2006 року рішення суду першої інстанції в частині
зобов'язання ОСОБА_5, ТОВ "Мультимедіа Софт", ДВС у м.
Хмельницькому, ОСОБА_7 повернути ОСОБА_6 відповідно 77 100грн. 50
коп., 19 429 грн. 50 коп., 3000 грн., 30 000 грн. скасовано та
ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_4 на
користь ОСОБА_5 120 000 грн., з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 96 530
грн., з ДВС у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_6 3 000 грн., з
ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 30 000 грн.; у позові до ТОВ
"Мультимедіа Софт" відмовлено; у решті - рішення суду залишено без
змін.
У касаційних скаргах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ДВС у м.
Хмельницькому, представник ОСОБА_5 ставлять питання про скасування
постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення
про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги порушенням
судами норм матеріального й процесуального права.
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких
підстав.
Ухвалюючи рішення, районний суд, з яким погодився в цій
частині й апеляційний суд, обгрунтовано виходив із того, що
відповідно до ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка набула
майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи
(потерпілого), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа
зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно
було набуте, згодом відпала.
Але з висновками суду про те, що при визнанні недійсним
свідоцтва про приватизацію квартири, визнаються недійсними й
подальші правочини, погодитися не можна.
Як убачається з матеріалів справи, позовними вимогами в
зазначеній справі є, по-перше, визнання розпорядження про передачу
в приватну власність ОСОБА_4 спірної квартири та визнання
свідоцтва про право власності на квартиру недійсними, сторонами у
цій справі є позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - і відповідачі:
ОСОБА_4, управління комунального майна Хмельницької міської ради;
по-друге, визнання договору купівлі-продажу спірної квартири,
укладеного 27 травня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, недійсним.
Крім того, у справі заявлено позов про визнання недійсними
прилюдних торгів з реалізації спірної квартири, які відбулися 11
листопада 2005 року та проведені Хмельницькою філією ТОВ
"Мультимедіа Софт", і визнання недійсним свідоцтва про право
власності на квартиру, виданого на ім'я ОСОБА_6
Таким чином, не встановивши, в якому порядку повинен був
проводитися розгляд справи, суд не з'ясував і того, в якому
порядку щодо кожного предмета спору повинні були бути залучені
конкретні особи, яким надано право захищати свої права, свободи та
інтереси інших осіб.
Апеляційний суд, правильно зазначивши, що рішення суду про
проведення реституції між ТОВ "Мультимедіа Софт" і ОСОБА_6 є
помилковим, у той же час ухвалив рішення про повернення другій
стороні всього того, що вона отримала на виконання правочину, не
з'ясувавши питання щодо сторін за угодами та не визначивши, хто ж
є сторонами за конкретним правочином.
Відповідач ОСОБА_4 у своїх поясненнях посилався на те, що ні
грошей, ні іншої квартири при оформленні договору купівлі-продажу
за спірну квартиру від ОСОБА_5 не отримував. ОСОБА_5, заперечуючи
проти доводів ОСОБА_4, пояснив, що гроші в сумі 130 000 грн. за
придбану квартиру він передав продавцю.
Усупереч вимогам ст. ст. 60, 212 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
цих
пояснень суд належним чином не перевірив, незважаючи на те, що
вони мають істотне значення для правильного вирішення спору по
суті.
Статтею 388 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, на яку посилався суд,
передбачено порядок та умови витребування майна від добросовісного
набувача, згідно з якою власник може витребувати майно від
добросовісного набувача лише у разі, якщо воно вибуло з володіння
власника або особи, якій він передав майно у володіння, проти їх
волі, та якщо такий набувач набув майно за відплатним договором.
Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача у
всіх випадках, коли він набув його безвідплатно.
Керуючись указаною нормою закону, суд не зазначив у рішенні,
яке ж суб'єктивне ставлення набувача до обставин вибуття квартири
з володіння ОСОБА_4
У зв'язку з суттєвими порушеннями норм права, колегія суддів
вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням
справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, державної виконавчої
служби в м. Хмельницькому, представника ОСОБА_5 задовольнити
частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 7 серпня 2006
року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 9
листопада 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка I.С. Берднік А.В. Костенко Ю.В. Прокопчук