РIШЕННЯ

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     17 жовтня 2007 року м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого

     Григор'євої Л.I.,

     суддів:

     Балюка М.I., Данчука В.Г., Гуменюка В.I., Косенка В.Й., -

     розглянувши  у  судовому  засіданні  справу  за  позовом  ЗАТ
"А.Е.С. Київобленерго" в особі Білоцерківського району електричних
мереж до ОСОБА_1 про  відшкодування  збитків,  завданих  внаслідок
самовільного використання електричної енергії,

                       в с т а н о в и л а:

     У листопаді 2004 року позивач звернувся з зазначеним позовом,
посилаючись  на  те,  що   5   серпня   2002   року   працівниками
Білоцерківського РЕМ було виявлено у  будинку  АДРЕСА_1  власником
якого  є  ОСОБА_1,  порушення  Правил   користування   електричною
енергією,  а  саме  самовільне  підключення   гаража   до   мережі
електропостачання, у зв'язку з чим була нарахована  заборгованість
по відшкодуванню завданих збитків у сумі 1416 грн.  32  коп.,  яку
відповідач добровільно відмовилась  відшкодувати.  Позивач  просив
стягнути з ОСОБА_1 на його користь 1416 грн.  32  коп.  у  рахунок
відшкодування заподіяних збитків.

     Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від  10  травня
2006  року  позов  задоволено.  Стягнуто  з  ОСОБА_1  на   користь
Білоцерківського РЕМ ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" 1416 грн. 32  коп.
у рахунок відшкодування збитків, завданих  внаслідок  самовільного
використання  електричної  енергії.  Стягнуто  з  відповідача   на
користь держави 51 грн. судового збору.

     Ухвалою апеляційного суду Київської області від 5 грудня 2006
року рішення Білоцерківського міськрайонного суду  від  10  травня
2006 року залишено без змін.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати ухвалені рішення
суду,  посилаючись  на  порушення  судом  норм  матеріального   та
процесуального права.

     Касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково  з   таких
підстав.

     Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з  того,  що
факт  самовільного  підключення  гаражу  відповідача   до   мережі
електропостачання   повністю   доведений,   а   тому    відповідач
зобов'язаний відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок самовільного
використання електроенергії.

     У  відповідності  до  частини  1  статті  335   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
         під час розгляду  справи  в  касаційному  порядку  суд
перевіряє в  межах  касаційної  скарги  правильність  застосування
судом першої  або  апеляційної  інстанції  норм  матеріального  чи
процесуального  права  і  не  може   встановлювати   або   вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні  або
вирішені   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Згідно зі статтею 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

     Судами першої та апеляційної інстанції  досліджено  обставини
справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

     Проте, не можна погодитись з рішенням суду першої інстанції в
частині стягнення з ОСОБА_1 51  грн.  судового  збору  на  користь
держави.

     Частиною 2 статті 88 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         передбачено, що, у
разі, якщо сторону, на користь якої  ухвалено  рішення,  звільнено
від сплати судових витрат,  з  другої  сторони  стягуються  судові
витрати на користь  осіб,  що  їх  понесли.  Якщо  обидві  сторони
звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок
держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Від сплати державного мита звільняються громадяни,  віднесені
до  категорій  1  і  2   постраждалих   внаслідок   Чорнобильської
катастрофи (пункт 18 стаття 4 Декрету Кабінету  Міністрів  України
"Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
        ).

     Як убачається з  матеріалів  справи  ОСОБА_1  відноситься  до
першої категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

     Відповідно  до  статті  341  ЦПК  України   ( 1618-15 ) (1618-15)
           суд
касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити
нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який  не
поширюється на дані правовідносини, чи не застосовано закон,  який
підлягав скасуванню.

     Отже, рішення Білоцерківського  міськрайонного  суду  від  10
травня 2006 року підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1
51 грн. судового збору на користь держави.

     Керуючись статтями 335-337, 341, 346 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України

                         в и р і ш и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Рішення Білоцерківського міськрайонного суду  від  10  травня
2006 року та ухвалу апеляційного  суду  Київської  області  від  5
грудня 2006 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1  51  грн.
судового  збору  на  користь  держави.  В  іншій  частині  рішення
Білоцерківського міськрайонного суду від 10 травня  2006  року  та
ухвалу апеляційного суду Київської області від 5 грудня 2006  року
залишити без змін.

     Рішення оскарженню не підлягає.

     Головуючий Л.I. Григор'єва

     Судді: М.I. Балюк

     В.I. Гуменюк

     В.Г. Данчук

     В.Й. Косенко