У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     10 жовтня 2007 року м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України у складі:

     Головуючого:  Яреми А.Г.

     Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути  Л.М.,  Охрімчук  Л.I.,  Сеніна
Ю.Л.,

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до
управління Державтоінспекції управління  МВС  України  в  Одеській
області, ОСОБА_1 про визнання права власності та усунення перешкод
у здійсненні права власності,

     в с т а н о в и л а :

     У квітні 2005 року ОСОБА_2 звернулась у  суд  із  позовом  до
управління Державтоінспекції управління  МВС  України  в  Одеській
області, Iваненка П.I. про визнання права  власності  та  усунення
перешкод у здійсненні  права  власності,  посилаючись  на  те,  що
згідно договору купівлі -  продажу,  зареєстрованому  на  Одеській
товарній біржі ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила  автомобіль  марки
"Мерседес-Бенц" чорного кольору, 2000 року випуску, кузов НОМЕР_1,
який   належав   продавцю   згідно   свідоцтва   про    реєстрацію
транспортного засобу НОМЕР_2 від 15 травня 2001 року.

     Проте при проведенні дослідчої перевірки було встановлено, що
бланк  свідоцтва  про  реєстрацію  транспортного  засобу  спірного
автомобілю був виготовлений не на  підприємствах,  які  здійснюють
випуск такої продукції, а при допомозі  копіювально  -  множильної
техніки.

     Оскільки усі істотні умови договору купівлі-продажу сторонами
були досягненні,  а  потім  і  виконані,  експертним  дослідженням
встановлено, що на автомобілі  ідентифікаційні  номери  кузову  та
двигуна слідів змін символів на момент дослідження не мають, даний
автомобіль в угоні  не  значиться,  позивачка  просила  суд  позов
задовольнити,    визнати    дійсним     вищезазначений     договір
купівлі-продажу, визнати  її  добросовісним  набувачем  автомобіля
марки "Мерседес-Бенц", 2000 року випуску, кузов НОМЕР_1,  визнавши
за нею право власності на останній та зобов'язати  Управління  ДАI
УМВС України у Одеській  області  зареєструвати  автомобіль  і  не
перешкоджати у подальшому володінню, користуванню та розпорядженню
купленим автомобілем.

     Рішенням Київського районного суду м.  Одеси  від  1  березня
2006 року позов ОСОБА_2задоволено.

     Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 8  січня  2007
року апеляційну скаргу управління Державтоінспекції управління МВС
України в Одеській області на рішення Київського районного суду м.
Одеси від 1 березня  2006  року  визнано  неподаною  та  повернуто
скаржнику.

     У касаційній скарзі управління  Державтоінспекції  управління
МВС  України  в  Одеській   області   просить   скасувати   ухвалу
апеляційного суду Одеської  області  від  8  січня  2007  року  та
направити справу  до  суду  апеляційної  інстанції  для  вирішення
питання про прийняття апеляційної скарги, посилаючись на порушення
судом норм процесуального права.

     В  обгрунтування  своїх  вимог  посилається  на  те,  що  про
недоліки апеляційної скарги Управління ДАI УМВС України в Одеській
області дізналося лише 22 грудня 2006 року.

     Колегія  суддів  вважає,   що   касаційна   скарга   підлягає
задоволенню з таких підстав.

     Згідно зі  ст.297  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          до  апеляційної
скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею
295 цього Кодексу, а також у разі  несплати  суми  судового  збору
чине оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду
справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  16  жовтня  2006  року
апеляційним судом Одеської області була  постановлена  ухвала  про
залишення апеляційної скарги без руху та надано строк для усунення
недоліків по зазначеній скарзі - для  сплати  мита  та  витрат  на
інформаційно-технічне  забезпечення  до  30  листопада  2006  року
(а.с.97). З  повідомлення  про  вручення  (а.с.99)  вищезазначеної
ухвали вбачається, що вона отримана  лише  21  грудня  2006  року,
тобто більш як через  місяць  після  сплину  терміну  на  усунення
недоліків.

     Визнаючи  апеляційну  скаргу  неподаною,  апеляційний  суд  в
ухвалі від 8 січня 2007 року вказав, що у  зв'язку  з  відсутністю
даних про отримання  ухвали  про  залишення  без  руху,  строк  на
усунення недоліків було продовжено до 4 січня 2007 року.

     Проте всупереч вимогам процесуального законодавства така  дія
суду належним чином не оформлена. У справі відсутні дані  про  те,
що судом постановлялась ухвала про продовження строку на  усунення
недоліків. На а.с.100 є лише  лист  за  підписом  помічника  судді
апеляційного суду про повторне направлення  копії  ухвали  від  16
жовтня  2006  року,  в  якому   зазначено,   що   згадана   ухвала
направляється для виконання в строк до 4 січня  2006  року,  а  не
2007 року. Такий лист особи, не наділеної правом на вчинення такої
дії, як встановлення чи продовження процесуального строку, не може
свідчити про те, що відповідач був вчасно повідомлений про надання
і продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

     За таких  обставин  ухвала  апеляційного  суду  про  визнання
апеляційної  скарги  не  поданою  підлягає  скасуванню,  а  справа
направленню  до  апеляційного  суду  для  вирішення  питання   про
прийняття та розгляд апеляційної скарги.

     Керуючись ст.ст. 336, 342, 343, 344 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України,

     у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу управління Державтоінспекції управління  МВС
України в Одеській області задовольнити.

     Ухвалу апеляційного суду Одеської області від  8  січня  2007
року  скасувати,  а  справу  направити   на   новий   розгляд   до
апеляційного суду для вирішення питання про прийняття  та  розгляд
апеляційної скарги.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий: Ярема А.Г.

     Судді:  Левченко Є.Ф.

     Лихута Л.М.

     Охрімчук Л.I.

     Сенін Ю.Л.