У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     10 жовтня 2007 року м. Київ
 
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України у складі:
 
     Головуючого: Яреми А.Г.
 
     Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути  Л.М.,  Охрімчук  Л.I.,  Сеніна
Ю.Л.,
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення позики,
 
     в с т а н о в и л а :
 
     У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулась у  суд  із  позовом  до
ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 59  994  грн.  що  еквівалентно
сумі позики в розмірі 11 880 доларів США, посилаючись на те, що  1
червня 2004 року відповідачка ОСОБА_2 позичила у неї вказану суму,
про що написала розписку та зобов'язувалася повернути вказану суму
до 1 серпня 2004 року, але у вказаний термін борг не повернула.
 
     Під час розгляду справи ОСОБА_1 збільшила позовні  вимоги  та
просила суд стягнути з відповідачки на її користь  суму  позики  з
урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час
прострочення виконання зобов'язання, а саме за період з  1  серпня
2004 року по 31 грудня 2006 року в розмірі 88 181 грн. 91 коп.  та
судові витрати по справі.
 
     Останнім рішенням Хмельницького міськрайонного  суду  від  30
березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено  частково.  Стягнуто  з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 позику в розмірі 11 880 доларів США  та
судові витрати за оголошення в газеті в розмірі 240 грн.  20  коп.
та за відправлення телеграм в розмірі 55 грн.  08  коп.,  а  також
судовий збір у розмірі 594 грн.
 
     В решті позову відмовлено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15  травня
2007 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволені  частково,
рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30 березня 2007 року
скасовано, а справу направлено на новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить   скасувати   рішення
Хмельницького міськрайонного суду від  30  березня  2007  року  та
ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 15  травня  2007
року і прийняти рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі,
посилаючись на неправильне  застосування  апеляційним  судом  норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
 
     Колегія  суддів  вважає,   що   касаційна   скарга   підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
 
     Скасовуючи рішення суду першої інстанції та передаючи  справу
на новий розгляд, апеляційний суд послався на те, що при  розгляді
справи суд першої  інстанції  без  достатніх  підстав  не  вирішив
вимоги ОСОБА_1 про стягнення позики з врахуванням індексу інфляції
та трьох відсотків річних та не витребував і не приєднав  розписку
про  отримання  в  борг  суми,  що  на  думку  апеляційного   суду
відповідно до п.5 ч.1 ст.311  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          являється
підставою для направлення справи на новий розгляд до  суду  першої
інстанції.
 
     Проте з такими висновками суду погодитись не можна,  оскільки
вони грунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального
права.
 
     Перелік підстав для скасування рішення суду першої  інстанції
і направлення справи на  новий  розгляд  передбачений  ст.311  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Відповідно до вимог ст.309 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          неповне
з'ясування судом обставин, що мають значення для справи  визначені
як  підстави  для  скасування  рішення  суду  першої  інстанції  і
ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
 
     Суд апеляційної  інстанції  може  встановлювати  нові  факти,
досліджувати нові докази, а також докази, які на  думку  осіб,  що
беруть участь у справі, судом першої  інстанції  досліджувались  з
порушенням   встановленого   Цивільним   процесуальним    кодексом
( 1618-15 ) (1618-15)
         порядку.
 
     Хоч апеляційний суд і послався на п.5 ч.1 ст.311 ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
          як  на  підставу  скасування   судового   рішення   і
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції,  але
такий висновок суперечить матеріалам справи. Згідно згаданої норми
рішення суду підлягає скасуванню з направленням  справи  на  новий
розгляд у тому випадку, коли суд розглянув не всі  вимоги,  і  цей
недолік не був і  не  міг  бути  усунений  ухваленням  додаткового
рішення суду першої інстанції.
 
     Проте суд першої  інстанції  розглянув  всі  вимоги  і  своїм
рішенням відмовив ОСОБА_1 в частині вимог  про  стягнення  суми  з
врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
 
     В даному  випадку  апеляційний  суд  повинен  був  перевірити
правильність ухвалення судового рішення і у випадку  порушення  чи
неправильного   застосування   судом   першої    інстанції    норм
матеріального чи процесуального права скасувати і ухвалити нове чи
змінити судове рішення, не передаючи справу на  новий  розгляд  до
суду першої інстанції.
 
     За таких обставин колегія суддів вважає, що  апеляційний  суд
не виконав своїх обов'язків, визначених  законом,  а  тому  ухвала
суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених  ч.2  ст.338  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , з направленням справи  на  новий  апеляційний
розгляд.
 
     Керуючись ст.ст. 336, 338, 343, 344 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
     у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
 
     Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від  15  травня
2007 року скасувати,  а  справу  направити  на  новий  розгляд  до
апеляційного суду Хмельницької області.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий: Ярема А.Г.
 
     Судді:  Левченко Є.Ф.
 
     Лихута Л.М.
 
     Охрімчук Л.I.
 
     Сенін Ю.Л.