6-16761вов07 Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій та спонукання до укладення нового договору купівлі-продажу - Текст документа

розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Overcon Enterprіses Lіmіted" до Фонду державного майна України, компаній "FS Tradіng Lіmіted L.L.C.", "Vostіon Group L.L.C.", "Unіsіs Partnershіp Inc.", "Foster Group Management Inc.", "Brown & Robbіns Investments", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи: Міністерство палива та енергетики України, відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", товариство з обмеженою відповідальністю "Рекон", Генеральна прокуратура України, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій та спонукання до укладення договору купівлі-продажу, за скаргою у зв'язку з винятковими обставинами компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Overcon Enterprіses Lіmіted" на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого та 15 березня 2007 року та ухвалу Верховного Суду України від 27 червня 2007 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2000 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Overcon Enterprіses Lіmіted" звернулося з позовом до Фонду державного майна України, компаній "FS Tradіng Lіmіted L.L.C.", "Vostіon Group L.L.C.", "Unіsіs Partnershіp Inc.", "Foster Group Management Inc.", "Brown & Robbіns Investments", ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу пакета акцій у розмірі 35 % статутного фонду державної акціонерної енергопостачальної компанії (далі - ДАЕК) "Одесаобленерго", укладеного 18 вересня 1998 року Фондом державного майна України з компанією "FS Tradіng Lіmіted L.L.C.", і наступних договорів №№ К-99/59/1 від 26 січня 2000 року, К-99/59/2 від 27 січня 2000 року, К-99/59/3 та К-99/59/4 від 28 січня 2000 року - купівлі-продажу акцій ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", які були укладені компанією "FS Tradіng Lіmіted L.L.C." з компаніями "Vostіon Group L.L.C.", "Unіsіs Partnershіp Inc.", "Foster Group Management Inc.", "Brown & Robbіns Investments", договорів №№ К-20/78-1, К-20/78-2, К-20/78-3, К-20/79-1, К-20/79-2, К-20/79-3, К-20/77-1, К-20/77-2, К-20/77-3, К-20/88-2, К-20/88-3 від 26 липня 2000 року та К-20/88-1 від 6 вересня 2000 року - купівлі-продажу акцій ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", які були укладені компаніями "Vostіon Group L.L.C.", "Unіsіs Partnershіp Inc.", "Foster Group Management Inc.", "Brown & Robbіns Investments" - з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також між ОСОБА_12 та ОСОБА_1, і всі наступні договори відчуження акцій, що входили до складу вказаного пакету акцій у розмірі 35 % статутного фонду ДАЕК "Одесаобленерго", та про зобов'язання Фонду державного майна України укласти договір купівлі-продажу акцій із позивачем. Ухвалою суду зазначені позовні заяви об'єднано в одне провадження.

Рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2001 року позов ТОВ "Overcon Enterprіses Lіmіted" задоволено. Зазначені вище договори визнано недійсними. Зобов'язано повернути вказані акції Фонду державного майна України, реєстроутримувача ТОВ "Рекон" зобов'язано внести відповідні зміни до реєстру та зазначити власником цих акцій Фонд державного майна України.

Зобов'язано Фонд державного майна України у встановлений законодавством термін укласти договір купівлі-продажу пакета акцій у розмірі 35 % статутного фонду ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" з компанією "Overcon Enterprіses Lіmіted".

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2001 року та ухвалою Верховного Суду України від 9 квітня 2002 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У лютому 2007 року компанія "FS Tradіng Lіmіted L.L.C." звернулася до Печерського районного суду м. Києва із заявою про перегляд рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2001 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2007 року заяву компанії "FS Tradіng Lіmіted L.L.C." про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду задоволено, рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2001 року скасовано.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2007 року провадження в справі закрито. Товариству з обмеженою відповідальністю "Overcon Enterprіses Lіmіted" роз'яснено його право на звернення д о господарського суду м. Києва. Застосовано поворот виконання рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2001 року та серед іншого зобов'язано осіб, в яких на даний час перебуває 35 % акцій ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" повернути їх вказаним судом в ухвалі юридичним та фізичним особам.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2007 року ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого та 15 березня 2007 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у відкритті провадження за заявою компанії "FS Tradіng Lіmіted L.L.C." про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2001 року відмовлено.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 червня 2007 року ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2007 року скасовано та залишено в силі ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2007 року. Касаційне провадження в частині оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2007 року закрито.

У скарзі у зв'язку з винятковими обставинами товариство з обмеженою відповідальністю "Overcon Enterprіses Lіmіted" просить скасувати ухвалу Верховного Суду України від 27 червня 2007 року та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого та 15 березня 2007 року та залишити в силі ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2007 року.

ТОВ "Overcon Enterprіses Lіmіted" в скарзі зазначає, що, оскільки по справі виник спір щодо приватизації та з корпоративних відносин, то заява про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами повинна була вирішуватись господарським судом, тобто Печерський районний суд м. Києва постановив оскаржені ухвали поза межами своїх повноважень і касаційний суд помилково залишив їх в силі. Разом з тим, як вказує ТОВ "Overcon Enterprіses Lіmіted", Судова колегія у цивільних справах Верховного Суду УРСР ухвалою від 18 березня 1970 року скасувала ухвалу судової колегії у цивільних справах Кримського обласного суду від 23 січня 1965 року та передала питання про перегляд судових справ у зв'язку з нововиявленими обставинами до належного суду, оскільки та постановлена обласним судом поза межами своїх повноважень.

Також в скарзі вказується, що суд першої інстанції не повинен був допускати повороту виконання рішення, оскільки цим зобов'язано до певних дій осіб, які не брали участь у справі і набули право на спірне майно не за судовим рішенням, а касаційний суд, відповідно, залишати таку ухвалу суду в силі. Як приклад протилежної практики суду касаційної інстанції ТОВ "Overcon Enterprіses Lіmіted" називає ухвалу Судової колегії у цивільних справах Верховного Суду України від 1 липня 1992 року в справі за позовом виконкому Дзержинської районної Ради народних депутатів м. Харкова про виселення С., якою скасовано ухвалу судової колегії у цивільних справах Харківського обласного суду від 15 жовтня 1991 року з тих підстав, що С. не була стороною у справі, вселилася вона в спірну квартиру не за судовим рішенням і рішення про її виселення судом не приймалося, а тому відносно неї не могли застосовуватися норми, що зобов'язують вчинити певні дії в порядку повороту виконання рішення.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону, ТОВ "Overcon Enterprіses Lіmіted" просить про задоволення скарги у зв'язку з винятковими обставинами.

Заслухавши доповідача та дослідивши скаргу, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що скарга у зв'язку з винятковими обставинами підлягає до задоволення частково.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви компанії "FS Tradіng Lіmіted L.L.C." про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2001 року суд першої інстанції виходив із встановленого ним факту скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, про перегляд якого просив заявник.

Закриваючи провадження в справі, суд виходив з того, що по справі виник спір щодо приватизації майна та з корпоративних відносин між акціонерами господарського товариства, який підвідомчий господарському суду.

Скасовуючи зазначені ухвали суду першої інстанції та постановляючи нову про відмову у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд вказав, що, як правильно встановлено судом першої інстанції, по справі наявний спір, що виник при укладанні договору щодо приватизації майна та з корпоративних відносин між акціонерами ВАТ "Одесаобленерго", який підсудний господарському суду, а тому оскаржені ухвали суд першої інстанції постановив поза межами своїх повноважень.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2007 року з одночасним закриттям касаційного провадження в частині оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2007 року, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України виходила з того, що повноважним судом, що здійснює перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, є суд, який ухвалив рішення, а таким в даному випадку є районний суд загальної юрисдикції, ухвала якого про задоволення заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововияваленими обставинами оскарженню не підлягає.

Однак, з таким висновком колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України (1618-15) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15 грудня 2006 року (483-16) справи у спорах, що виникають при укладанні договорів щодо приватизації майна та з корпоративних відносин віднесено до підвідомчості господарських судів.

Судом першої інстанції встановлено, і з цим погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, що в справі наявний спір, що виник при укладанні договору щодо приватизації майна та з корпоративних відносин.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного вище Закону встановлено, що після набрання ним чинності заяви і скарги у зазначених справах, по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України (1798-12) .

Оскільки закон набрав чинності 29 грудня 2006 року, а заява про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами надійшла на розгляд суду в лютому 2007 року, вона повинна була розглядатися відповідним господарським судом згідно з правилами ГПК України (1798-12) .

Таким чином, Печерський районний суд м. Києва розглянув заяву компанії "FS Tradіng Lіmіted L.L.C." з порушенням передбачених законом повноважень, а тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України помилково залишила постановлені ним за результатами розгляду цієї заяви ухвали в силі.

Не можна погодитися і з висновком колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в тій частині, що ухвала Печерського районного суду від 16 лютого 2007 року, якою задоволено заяву про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, не може бути оскаржена, оскільки за змістом ст. 366 ЦПК України (1618-15) не оскаржується така ухвала, якщо вона постановлена судом в межах своїх повноважень, а зазначена ухвала постановлена судом з порушенням правил підсудності.

Крім того, відповідно до змісту п. 4 ч. 1 ст. 311 та п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України (1618-15) не допускається вирішення судом питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Допускаючи ухвалою від 15 березня 2007 року поворот виконання рішення суду, Печерський районний суд м. Києва на зазначене уваги не звернув та зобов'язав в порядку повороту виконання рішення повернути майно осіб, які участь у справі не брали і які набули право на нього не за судовим рішенням.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України на зазначене також уваги не звернула та помилково залишила в силі зазначену ухвалу в цій частині.

За таких обставин судові рішення судів першої та касаційної інстанцій підлягають скасуванню.

Разом з тим, не можна погодитися і з ухвалою апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки таке було відкрито судом першої інстанції, а тому підлягає закриттю.

Крім того, судами не взято до уваги, що справа знищена, а без відновлення судового провадження вирішення заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є неприпустимим.

За таких обставин постановлені в справі ухвали судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій щодо розгляду заяви компанії "FS Tradіng Lіmіted L.L.C." про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2001 року слід скасувати і закрити провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами.