У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     4 жовтня 2007 року м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

           Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В., Романюка Я.М.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом  комунального   підприємства   "Міськводоканал"   Сумської
міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості  по
оплаті спожитих комунальних послуг, за касаційною скаргою  ОСОБА_2
на рішення Зарічного районного суду м. Суми  від  11  грудня  2006
року та ухвалу апеляційного суду Сумської області  від  27  лютого
2007 року ( rs800513 ) (rs800513)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня  2006
року, залишеним  без  зміни  ухвалою  апеляційного  суду  Сумської
області від 27 лютого 2007 року ( rs800513 ) (rs800513)
          ,  позов  задоволено
частково. Стягнуто з відповідачів  солідарно  2066  грн.  03  коп.
заборгованості   по   оплаті   послуг    з    водопостачання    та
водовідведення. У решті позовних вимог відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить  питання  про  скасування
постановлених у справі судових рішень  та  направлення  справи  на
новий розгляд до суду  першої  інстанції,  мотивуючи  свою  вимогу
порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

     Вивчивши  матеріали  справи,  перевіривши  доводи  касаційної
скарги,  колегія  суддів  Судової  палати  у   цивільних   справах
Верховного Суду  України  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
відхиленню.

     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні чи відкинуті  ним,  вирішувати  питання  про
достовірність або  недостовірність  того  чи  іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено й це вбачається з матеріалів  справи,  що  судові
рішення   ухвалено   з   додержанням   норм    матеріального    та
процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
          підстави  для   обов'язкового   скасування   судового
рішення.

     Наведені  в  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Керуючись ст.  332,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну  скаргу  ОСОБА_2  відхилити,  а  рішення  Зарічного
районного  суду  м.  Суми  від  11  грудня  2006  року  та  ухвалу
апеляційного  суду  Сумської  області  від  27  лютого  2007  року
( rs800513 ) (rs800513)
         залишити без зміни.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

                         Колегія суддів:

     Пшонка М.П. Прокопчук Ю.В. Романюк Я.М.