У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     3 жовтня 2007 року

     м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого

     Гнатенка А.В.,

     суддів:

     Балюка М.I., Гуменюка В.I.,

     Григор'євої Л.I., Данчука В.Г.,-

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу  земельної
частки  (паю),  за   касаційною   скаргою   ОСОБА_1   на   рішення
Нікопольського міськрайонного суду від  6  вересня  2006  року  та
ухвалу  колегії  суддів  судової  палати   у   цивільних   справах
апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада  2006
року ( rs404971 ) (rs404971)
         ,

                      в с т а н о в и л а :

     У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся  в  суд  із  позовом,  в
якому просив визнати недійсним договір  купівлі-продажу  земельної
частки (паю) № 2-1311 від 12 червня 2000 року, укладений між  його
братом, ОСОБА_3, і ОСОБА_2, зобов'язати останнього повернути  йому
право на земельну частку (пай), а також поновити пропущений  строк
позовної давності. В обгрунтування своїх вимог указував на те,  що
під час  укладення  спірного  договору  брат  зловживав  спиртними
напоями та продав сертифікат на право на земельну частку  за  дуже
низькою ціною.  Про  існування  договору  позивач  дізнався  після
смерті брата при оформленні документів на спадщину й вважає, що як
спадкоємець після смерті ОСОБА_3 має право вимагати визнання угоди
недійсною та визнання за ним права на спірний пай.

     Рішенням Нікопольського міськрайонного  суду  від  6  вересня
2006 року, залишеним без  зміни  ухвалою  колегії  суддів  судової
палати у цивільних  справах  апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 28 листопада 2006 року ( rs404971 ) (rs404971)
          ,  у  задоволенні
позову відмовлено.

     ОСОБА_1 звернувся до Верховного  Суду  України  з  касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові  рішення  та
ухвалити нове рішення, яким  позов  задовольнити,  посилаючись  на
порушення  судом  норм   процесуального   права   та   неправильне
застосування норм матеріального права.

     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.

     Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд, з  висновками
якого погодилася й апеляційна інстанція, виходив із  того,  що  на
час смерті спадкодавця, ОСОБА_3, спірна земельна частка  (пай)  не
ввійшла до складу спадщини, оскільки земельний сертифікат  на  неї
продано12 червня 2000 року.

     Проте з таким висновком судів погодитися не  можна,  тому  що
він суперечить нормам матеріального та процесуального права.

     Зокрема,  позивач  просив  визнати  договір   купівлі-продажу
земельної частки (паю) недійсним, посилаючись  на  невідповідність
його нормам цивільного та земельного законодавства.

     Тому при вирішенні питання про визнання угоди  недійсною  суд
повинен був ураховувати те, що визнання угоди недійсною може  мати
місце і після смерті громадянина,  який  був  її  учасником.  Такі
вимоги  можуть  бути  заявлені  спадкоємцями   померлого,   іншими
заінтересованими особам та прокурором (пп.  "є"  п.  16  постанови
Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
         ).

     Місцевий суд не врахував цих роз'яснень і не розглянув вимоги
позивача про невідповідність договору вимогам  норм  цивільного  і
земельного законодавства

     Апеляційна   інстанція   не   усунула   зазначених   порушень
законодавства і в порушення вимог ст. 308, п. 5 ч. 1 ст. 311 і ст.
315 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  відхиляючи  апеляційну  скаргу,  не
зазначила конкретні факти  й  обставини,  що  спростовують  доводи
позивача та надані ним докази, а також не звернула уваги на те, що
місцевим судом розглянуті не всі вимоги й цей недолік не був і  не
міг бути усунений  ухваленням  додаткового  рішення  судом  першої
інстанції, що є підставою для скасування  рішення  та  направлення
справи на новий судовий розгляд .

     За таких  обставин  постановлені  судові  рішення  підлягають
скасуванню  з  підстав,   передбачених   ст.   338   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , з направленням справи на новий розгляд у  суд  першої
інстанції.

     Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Рішення Нікопольського міськрайонного суду від 6 вересня 2006
року та ухвалу колегії суддів судової палати у  цивільних  справах
апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада  2006
року ( rs404971 ) (rs404971)
         скасувати, а справу направити на  новий  судовий
розгляд у суд першої інстанції.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий

     А.В. Гнатенко

     Судді:

     М.I. Балюк

     В.I. Гуменюк

     Л.I Григор'єва

     В.Г. Данчук