Справа: № 826/1783/13-а 

Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П. 

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Петрика І.Й.Суддів Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Держекоінвест" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області про скасування постанови,-

Державне підприємство "Держекоінвест" пред'явило позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування постанови від 18 вересня 2012 року № 42/12ю-Кд.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29 травня 2012 року між Державним агентством екологічних інвестицій України ("Головний розпорядник бюджетних коштів") та Державним підприємством "Держекоінвест" ("Одержувач бюджетних коштів") було укладено Договір №15/2012 на делегування повноважень щодо здійснення функцій замовника при реалізації проекту цільових екологічних (зелених) інвестицій.

На виконання умов Договору № 15/2012, 14 червня 2012 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Стройінвест 2007" ("Підрядник") укладено Договір № 3/11 про закупівлю за державні кошти, відповідно до умов якого "Підрядник" зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у Кіровоградській області, у тому числі, Володимирівської загальноосвітньої школи.

03 вересня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Державним підприємством "Держекоінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стройінвест 2007" на об'єкті - Володимирівської загальноосвітньої школи Знам'янського району Кіровоградської області.

Проведеною перевіркою виявлено факт виконання будівельних робіт шляхом проведення капітального ремонту без поданої та зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

04 вересня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області стосовно ДП "Держекоінвест" складено протокол № 304/2012-Кд про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а 18 вересня 2012 року винесено постанову № 42/12ю-Кд про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою № 42/12ю-Кд про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 вересня 2012 року на позивача накладено штраф у сумі 39672 грн. відповідно до абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Позивач вважаючи постанову незаконною, оскаржив останню до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларація забороняється.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також надання недостовірних даних у зазначених деклараціях.

За вказане правопорушення на об'єктах різних категорій складності, законом встановлено відмінні розміри штрафів, які залежать безпосередньо від категорії складності об'єкта будівництва.

Оскаржуваною постановою за виявлене порушення до позивача застосована санкція у сумі 39672 грн., тобто у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат - як за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах II категорії складності.

Проте, відповідно до ДБН А.2.2-4-2003 та зареєстрованої позивачем 15 жовтня 2012 року декларації про початок виконання будівельних робіт, об'єкт, на якому виявлено відповідачем проведення будівельних робіт відноситься до III категорії складності. Отже штрафна санкція відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" має бути у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Оскільки застосований відповідачем розмір штрафної санкції не відповідає вимогам щодо розміру санкції, визначеної для об'єктів III категорії складності; є значно нижчим - постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 18 вересня 2012 року № 42/12ю-Кд, якою застосовано до позивача санкцію у вигляді штрафу у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат - 39672 грн., - підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.