У х в а л а

                          Іменем України

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:

     Яреми А.Г.,

     Левченка Є.Ф.,

     Романюка Я.

     розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.  Києві  28
вересня 2007 року справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Монастирищенського  нотаріального
округу  ОСОБА_4,  про   визнання   частково   недійсним   договору
купівлі-продажу квартири та визнання права власності  на  квартиру
за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  рішення  Апеляційного   суду
Черкаської області від 13 березня 2007 року ( rs1240890 ) (rs1240890)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, посилаючись на  те,  що
восени 2004 року він домовився  із  Загородньою  Н.Р.  про  продаж
належної їй та іншим особам квартири АДРЕСА_1.

     24 грудня 2004 року він за свої  гроші  придбав  квартиру.  У
зв'язку з тим,  що  він  планував  створити  сім'ю  з  ОСОБА_2,  в
указаний  договір  договір-купівлі  продажу  квартири   в   якості
покупців вписав не лише себе, а й ОСОБА_2.

     Протягом тривалого часу він працює в м. Москві на будівництві
вахтовим методом і за час його відсутності  відповідачка  створила
іншу сім'ю, зареєструвала шлюб та проживає в спірній квартирі.

     Посилаючись на те, що квартира придбана за його кошти, просив
визнати   договір   купівлі-продажу   квартири    АДРЕСА_1частково
недійсним та визнати за ним право власності на всю квартиру.

     Заочним рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської
області від 29 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.  Визнано
недійсним договір  купівлі-продажу  квартири  в  частині  визнання
покупцем ОСОБА_2 та прийняття нею у власність 1/2 частини квартири
АДРЕСА_1.

     Ухвалою того ж суду від 12 грудня  2006  року  в  задоволенні
заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.

     Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 13  березня
2007 року  ( rs1240890 ) (rs1240890)
          зазначене  заочне  рішення  суду  першої
інстанції скасовано й ухвалено нове,  яким  у  задоволенні  позову
відмовлено.

     У обгрунтування  касаційної  скарги  ОСОБА_1  посилається  на
невідповідність  висновків  суду  обставинам  справи,  неправильне
застосування  судом  норм  матеріального  права,  порушення   норм
процесуального права та ставить  питання  про  скасування  рішення
суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду  першої
інстанції.

     Колегія суддів  дійшла  висновку  про  те,  що  підстави  для
скасування судового рішення відсутні.

     Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні чи відкинуті  ним,  вирішувати  питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими.

     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку  про
те, що судом допущено порушення або неправильне застосування  норм
процесуального права,  яке  призвело  до  неправильного  вирішення
справи.

     Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  на  рішення   Апеляційного   суду
Черкаської  області  від  13  березня  2007   року   ( rs1240890 ) (rs1240890)
        
відхилити і залишити вказане судове рішення без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді Верховного Суду України

     Ярема А.Г.

     Левченко Є.Ф.

     Романюк Я.М.