У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

      25 вересня 2007 року   м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     Охрімчук Л.I., Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л., -

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом  ОСОБА_1   до   відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  України  в  Перечинському   районі   про
збільшення розміру  відшкодування  шкоди,  за  касаційною  скаргою
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області  від  8
лютого 2007 року ( rs692594 ) (rs692594)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся  в  суд  із  позовом  до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України   в   Перечинському   районі   про   збільшення    розміру
відшкодування шкоди.

     Зазначав, що відповідно до висновку МСЕК йому встановлено 85%
втрати професійної працездатності з  визначенням  інвалідності  II
групи.

     З 23 квітня 2004 року він отримує щомісячні страхові виплати.

     Посилаючись на те, що із збільшенням  мінімальної  заробітної
плати йому не було зроблено  перерахунку  розміру  відшкодовуваної
шкоди, просив збільшити розмір страхових виплат  до  318  грн.  75
коп. щомісячно

     Рішенням Великоберезнянського  районного  суду  Закарпатської
області  від  14  листопада  2006  року  позовні  вимоги   ОСОБА_1
задоволені.

     Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 8 лютого
2007 року ( rs692594 ) (rs692594)
         рішення Великоберезнянського районного суду
Закарпатської області від 14  листопада  2006  року  скасовано  та
ухвалено  нове,  яким  в  задоволенні   позовних   вимог   ОСОБА_1
відмовлено.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить   скасувати   рішення
апеляційного суду, а рішення  суду  першої  інстанції  залишити  в
силі,  посилаючись  на   неправильне   застосування   судом   норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.

     Згідно із ч. 2 ст. 324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Встановлено  й  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржуване   судове   рішення   ухвалено   з   додержанням   норм
матеріального  та  процесуального  права,  а  доводи  скарги   цих
висновків не спростовують.

     Відсутні  й  передбачені  ст.  338  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

     Ураховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись статтями 332, 336,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 8  лютого
2007 року ( rs692594 ) (rs692594)
         залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді:

     Л.I. Охрімчук

     Л.М. Лихута Ю.Л. Сенін